Теоретичні відомості. Біологічні тканини і органи є досить різнорідними утвореннями з різними електричними опорами, що можуть змінюватися при дії електричного струму

Біологічні тканини і органи є досить різнорідними утвореннями з різними електричними опорами, що можуть змінюватися при дії електричного струму. Це обумовлює труднощі вимірювання електричного опору живих біологічних систем.

Електропровідність окремих ділянок організму, що знаходяться між електродами, накладеними безпосередньо на поверхню тіла, істотно залежить від опору шкіри. У свою чергу, опір визначається її станом: товщиною, віком, вологістю і т.п.

Електропровідність тканин і органів залежить від їх функціонального стану і, отже, може бути використана як діагностичний показник.

Так наприклад, при запаленні, коли клітки набухають, зменшується перетин міжклітинних з'єднань і збільшується електричний опір; фізіологічні явища, що викликають пітливість, супроводжуються зростанням електропровідності шкіри, і т.п.

Біологічні рідини є електролітами, у тому числі і вода. Тому, якщо в електроліт помістити два електроди, одержимо джерело струму. Як електроліт можна використовувати долоню людини, а електроди замкнути на мікроамперметр. Використовуємо два електрода - мідний і цинковий, вони мають різні електродні потенціали ₁ і ₂, а різницею між ними є ЕРС.