Профілактика

Що ж робити|чинити| цілком|сповна| здоровим людям при синдромі захитування? Треба гарненько пам'ятати, що у|в,біля| нетренованої людини, що веде малорухливий|малорухомий| спосіб життя, в певний момент починає|розпочинає,зачинає| різко погіршуватися самопочуття, а погіршення стану всього організму приводить|призводить,наводить| до дисфункції її вестибулярного апарату. І навпаки, загартована, практично завжди відчуває себе добре|значить|, навіть при підвищеній чутливості вестибулярного апарату менш хворобливо|болюче| переносить захитування або не відчуває|відчуває| його взагалі.

Заняття спортом, фізкультурою розвивають певні групи м'язів та позитивно впливають на весь організм, зокрема і на вестибулярний апарат, тренуючи та укріплюючи|зміцнюючи| його. Найбільш відповідні|придатні| види спорту для людей, схильних до захитування, - аеробіка, біг підтюпцем, баскетбол, волейбол, футбол. Під час переміщень по майданчику або полю з|із| різними швидкостями різко знижується збудливість вестибулярного апарату, відбувається|походить| процес його адаптації до навантажень, що допомагає людині позбавитися захитування.

Як тренувати вестибулярний апарат? Тренінг складається з наступних|слідуючих| фізичних вправ:

· різні нахили і повороти голови; плавні її оберти від одного плеча до іншого; нахили, повороти, оберти тулуба в різні боки (ці вправи можна включити в комплекс ранкової зарядки або виконувати їх протягом дня; спочатку робити кожен рух 2-3 рази, поступово довести кількість повторень до 6-8 разів і більше, орієнтуючись на самопочуття і настрій під час занять);

· перекиди, гімнастичні вправи на турніку, колоді, з|із| лонжею.

Не нехтувати і пасивним тренінгом: гойдання в гамаку, на гойдалці. Різні каруселі та атракціони також служать зміцненню вестибулярного апарату. Не треба позбавляти цих корисних розваг себе та відмовляти своїм дітям.

Величезне значення має і настрій, з|із| яким ви відправляєтеся|вирушаєте| в дорогу. Самонавіяння до поїздки і під час її, аутотренінг|, упевненість в тому, що все пройде|мине,спливе| добре, приємні спогади або мрії про майбутнє, в які ви можете зануритися, увійшовши до автобуса або сідаючи в електричку, зможуть позбавити вас від обтяжливого очікування|чекання| нападу|приступу| нудоти або непритомності, відігнати неприємні відчуття, що супроводжують синдром захитування|чиніть|.

До речі, збираючись в поїздку, не об’їдайтеся, переїдання неприпустимо|недопустимо| для людей з|із| чутливим вестибулярним апаратом, але|та| не можна відправлятися|вирушати| у дорогу і на порожній|пустий| шлунок.

Ще одна, чисто практична порада|порада|: завжди виходити з|із| будинку|дому,хати| раніше|ранісінько|. У випадку, відчувши наближення нудоти, непритомності, запаморочення, слабкості (цих характерних|вдача| симптомів синдрому заколисування, що особливо різко виявляються в тисняві і духоті), треба вийти з салону автобуса або вагону метро і неспішно пройти|минути,спливти| частину|частку| шляху|колії,дороги| пішки. Така передбачливість допоможе зняти нервову напругу|напруження|, уникнути стресу, викликаного|спричиненого| страхом очікування|чекання| поїздки, а можливо, і самого захитування.

Нарешті|урешті|, існує ще один шлях|колія,дорога| позбавлення від синдрому захитування - медикаментозний. Відправляючись|вирушаючи| в тривалу поїздку, захопити з|із| собою аерон (або будь-який його аналог), який знижує чутливість вестибулярного апарату, але|та| не зловживати цим засобом|коштом|, інакше швидко розвинеться звичка, і пігулки|таблетки| вже не надаватимуть|робитимуть,виявлятимуть,чинитимуть| потрібного ефекту. Насьогодні медикаментів в аптеках великий вибір, так що, проконсультувавшись з|із| фахівцем|спеціалістом|, можна підібрати|добрати| препарат особисто.