Критерії аналізу структури міжнародної економіки

Структура міжнародної економіки як цілісного системного утворення може розглядатися в різних площинах. Але в цілому при аналізі структури міжнародної економіки можна виділити два загальних напрями її дослідження.

По-перше, — напрям розвитку та дослідження політико-соціально-економічних елементів міжнародної економіки, які функціонують протягом тривалого часу і визначають основні перспективні шляхи розвитку міжнародної економіки.

До другого напряму належать конкретні соціально-економічні принципи структуризації міжнародної економіки, на основі яких можна його виділити і розглядати сучасну господарську структуру.

Відповідно до першого напряму виділяються чотири концепції розвитку структури міжнародної економіки. Перша концепція носить назву системного підходу до виділення структурних елементів міжнародної економіки.

За цією концепцією у структурі міжнародної економіки виділяють чотири складових елементи, а саме:

світове ринкове господарство,

національне ринкове господарство;

світове соціалістичне господарство;

національне соціалістичне.

Друга концепція виділення структурних елементів міжнародної економіки ґрунтується на теоретичному положенні про існування трьох світів у світовому співтоваристві, серед яких виділяють:

світ капіталізму,

світ соціалізму

світ, що розвивається.

Третя концепція структуризації міжнародної економіки ґрунтується на теоретичних положеннях про те, що в її межах можна виділити центр і периферію.

Четверта концепція структуризації міжнародної економіки базується на принципі політичної противаги. За цим принципом виділяють два види структури міжнародної економіки:

поділ міжнародної економіки на Схід та Захід.

поділ міжнародної економіки на Північ та Південь.

Таким чином, перший напрям аналізу структури міжнародної економіки в основному передбачає виділення її складових за найбільш загальними показниками господарського розвитку та політико-соціальної й ідеологічної орієнтації їх функціонування в сучасних умовах.

Другий напрям дослідження структури міжнародної економіки ґрунтується на таких принципах:

Економічний принцип

принцип ступеня розвитку ринку

Організаційний принцип

Соціально-економічний принцип

Важливе місце в дослідженні структури міжнародної економіки займає принцип аналізу її складових, до яких включаються окремі групи країн за рівнем середньорічного доходу на душу населення.

Регіональний принцип структуризації міжнародної економіки означає, що її структура розглядається за ознакою територіального розміщення груп країн світу, насамперед їхнього розташування за континентами.

Регіонально-економічний принцип структуризації міжнародної економіки означає розгляд структури міжнародної економіки на основі виділення груп країн, які мають схожі економічні ознаки та спільні кордони.

Соціально-економічна структура міжнародної економіки

Соціально-економічний принцип структуризації міжнародної економіки передбачає розгляд структури міжнародної економіки у двох площинах. Перша з них досліджує структуру міжнародної економіки за ознакою рівня І цивілізаційного розвитку. На її основі виділяються такі елементи структури міжнародної економіки:

а) країни наукової епохи. До них відносять держави світу, які постійно впроваджують у виробництво останні досягнення науково-технічного прогресу. Це, як правило, економічно розвинені країни;

б) країни технологічної епохи. До них відносять ті, які періодично впроваджують сучасні досягнення науково-технічної революції. До цих держав можна віднести нові індустріальні країни та окремі країни з перехідною економікою;

в) країни виробничої епохи. Це ті держави, які використовують у виробництві традиційні технології і не мають об'єктивних умов для використання сучасних досягнень науки і техніки. До цієї групи держав належить більшість країн, що розвиваються.

За ознакою соціальної організації держави можна виділити другу площину структуризації міжнародної економіки, яка включає такі складові:

а) капіталістичні країни — країни, зорієнтовані на максимальне використання у національному господарстві товарно-грошових, ринкових регуляторів;

б) статичні держави. До них належать окремі країни з націонал-соціалістичним устроєм, наприклад Іран, Лівія. В цих країнах поєднуються авторитарний режим керівництва національним господарством з ринковими методами його регулювання;

в) соціалістичні країни. У цих державах переважає використання планових, центрально-керованих методів управління національним господарством.

Організаційно-економічна структура міжнародної економіки

За організаційним принципом систематизації міжнародної економіки в його структурі виділяють складові елементи, до яких відносять міжнародні інтеграційні об'єднання, окремі групи країн в сучасних умовах. Згідно з цим принципом можна виділити такі структурні елементи міжнародної економіки:

а) Європейський Союз. Це інтеграційне об'єднання, до якого належать 15 країн Західної Європи;

б) Співдружність незалежних держав (СНД). Це об'єднання включає 11 країн з числа колишніх республік СРСР;

в) Інтеграційне об'єднання країн Північної Америки НАФТА. До нього належать: Канада, США, Мексика;

г) Латиноамериканська асоціація вільної торгівлі. Вона об'єднує країни Латинської Америки;

д) Організація економічного співробітництва і розвитку. До неї входять 29 країн з числа тих, що мають найвищі показники економічного розвитку в світі;

е) Організація країн — експортерів нафти (ОПЕК);

є) Чорноморське економічне співробітництво. До цього об'єднання входять 11 країн, які в основному мають територіальний вихід до Чорноморського басейну;

ж) ГУУАМ — це організація, що об'єднує Грузію, Узбекистан, Україну, Азербайджан, Молдову. (ГУАМ).

Загалом у світі нараховується понад 63 економічні інтеграційні угоди.