І. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ КОМПЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ

2.1.Приборы и принадлежности.

Инструкция для проведения измерений прибором РКГ-АТ1320.

Измеряется: объемная (ОА) и удельная (УА) активность радионуклидов Cs-137 в воде, продуктах питания, сельскохозяйственном сырье, а также УА естественных радионуклидов (ЕРН) K-40, Ra-226, Th-232 в строительных материалах, почве и других объектах.

2. Принадлежности

Измерительные сосуды: сосуд Маринелли 1,0 л; плоский сосуд 0,5 л; сосуд Дента 0,1 л; контрольная проба

2.2. Измерение.

1. Включение прибора

Для включения радиометра нажать кнопку «ВКЛ» на блоке обработки информации (БОИ).

2. Прогрев начинается после включения прибора.

В процессе прогрева выводится напоминание о необходимости установить контрольную пробу с целью проверить градуировку прибора.

3. Проверка градуировки прибора

В процессе прогрева установить контрольную пробу, закрыть блок защиты, по завершению прогрева проверка начнется автоматически, получив сообщение «Проверка завершена», убрать контрольную пробу

4. Подготовка пробы к измерениям

Твердые продукты необходимо измельчить и уплотнить; жидкие и сыпучие – перемешать.

Для нахождения объемной активности измерительный сосуд должен быть заполнен пробой строго до метки на его поверхности.

Для нахождения удельной активности нужно знать массу пробы. Масса измеряется взвешиванием до и после заполнения сосуда с погрешностью не более ± 2%. При измерении проб с малой активностью (меньше 100 Бк/кг или 100 Бк/л) предпочтительнее использовать сосуд емкостью 1 л

5. Установка измеряемой пробы

Выбранный измерительный сосуд, заполненный пробой,

помещают в БЗ, и закрывают крышку

6. Задание параметров измерения

А) Подготовка: Нажать кнопки МЕНЮ, потом НАБОР или выбрать в режиме Изм меню функцию набор и нажать кнопку ВВОД.

Б) Ввод параметров производится нажатием кнопок с цифрами в окне редактирования; перемещение окна редактирования к нужной строке экрана – кнопками со стрелками ↑ и ↓; стирание ошибочно набранной цифры и выбор геометрии измерения – кнопкой →

7. Измерение начинается по нажатию кнопки ВВОД.

Чем меньше содержание радионуклидов в пробе, тем больше должно быть время измерения для достижения заданной погрешности. Увеличить время измерения можно, выбрав в меню режим «Изм.», функцию продолжить, при этом кнопками с цифрами вводится новое время набора (см. Приложение 1).

Если время не было задано, то измерение будет продолжаться до принудительной остановки прибора кнопкой СТОП.

Провести измерение предложенной пробы.

8. Просмотр результатов

Для получения УА с относительной погрешностью (%) нажать кнопку АКТИВ;

для получения ОА – повторно нажать кнопку АКТИВ;

Для получения результатов измерения с абсолютной результирующей погрешностью (∆) – нажать кнопку ТЕСТ

При этом измерение может быть остановлено, если: ∆ ≤ 0,3 • N, где N – норматив (РДУ).

9. Остановка измерения

Если время измерения было задано в начале работы, прибор останавливается автоматически.

В противном случае, по достижении требуемого значения ∆ нажимают кнопку СТОП.

Последующие измерения начинают с нажатия кнопки НАБОР.

Для выключения прибора – 4 раза нажать кнопку ВКЛ.

ЗМІСТ

Вступ …………………………………………………………………….. 4

І. Історія розвитку компютерної техніки. ……………………………... 6

ІІ. Лазерні пристрої збереження інформації та принципи їх роботи...11

2.1. Формати і стандарти оптичних носіїв інформації..………..……11

2.2 Формати DVD……………………………………..……………….13

2.3Будова і принцип роботи пристроїв CD-ROM та DVD- ROM ….19

ІІІ. Охорона праці ………………………………………………………...26

3.1 Охорона праці в законодавстві України………………………26

3.2. Вимога безпеки перед початком роботи……………………..26

3.3. Вимоги безпеки під час роботи………………….……………27

3.4. Вимога безпеки після закінчення роботи…………………….29

Висновок………………………………………………………………….. 31

Список літератури…………………………………………………………32

ВСТУП

Історія компакт-дисків, CD, як їх багато років називають у всьому світі, була історією проб, помилок і випадковостей.

Самий перший компакт-диск для цифрового зберігання аудіо з'явився в 1979 році, і ознаменував собою переворот в світі музики.
Німецька компанія Philips і японська Sony вирішили об'єднати зусилля для розробки нового формату зберігання даних. На Philips розробили загальний процес виробництва, ґрунтуючись на своїй більш ранній технології лазерних дисків. У 1970 році інженери компанії почали працювати над ALP (audio long play) - системою аудионосителей, які могли б замінити старі вінілові платівки. Презентація першого CD-плеєра відбулася у 1979 році. Через тиждень делегація Philips вирушила до Японії, щоб знайти партнера для розвитку нової технології аудіозаписи. Президент Sony Акіо Моріта зателефонував главі аудіо підрозділу Philips Йопу ван Тильбургу, коли той вже збирався їхати з Японії.
Партнерство Philips і Sony стало для всіх "культурним шоком". Не один місяць інженери двох компаній-партнерів провели в дискусіях про те, яким повинен бути новий аудіодиск.
Серед варіантів назви нового аудіодиску розглядалися Minirack, Mini Disc, Compact Rack. Однак у підсумку переміг Compact Disc - це словосполучення вибрали з-за успіху аудіокасет (Compact Cassette).

Компакт-диск! І ось, 17 серпня 1982 року в німецькому місті Лангенхаген на фабриці Philips, був випущений перший CD. На ньому був записаний альбом The Visitors групи ABBA.

Спочатку компакт-диски використовувалися виключно високоякісної звуковідтворювальної апаратури, замінюючи застарілі вінілові платівки і магнітофонні касети. Однак незабаром лазерні диски стали використовуватися і на персональних комп'ютерах. Комп'ютерні лазерні диски були названі CD-ROM (Compact Disk - Read Only Memory, що перекладається як компакт-диск - пам'ять тільки для читання). В кінці дев'яностих років пристрій для роботи з CD-ROM стало стандартним компонентом будь-якого персонального комп'ютера, а переважна більшість програм стали розповсюджуватись на компакт-дисках.

У чому ж полягає головна перевага лазерного або компакт-диска? Перш за все, це надзвичайно високу якість звучання при відтворенні лазерних фонограм. Оскільки під час програвання компакт-дисків прочитуючим пристроєм є лазерний промінь, а отже, між ним і диском немає механічного контакту, та повністю відсутні сторонні шуми, шурхіт і тріск притаманні звичайним грамплатівкам. Компакт-диски (CD) використовуються не тільки для звукозапису, але і для запису комп'ютерної інформації. Вони здатні вміщати близько 650 Мб інформації. В даний час практично все програмне забезпечення для комп'ютерів поширюється на лазерних дисках.

І. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ КОМПЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ

Перше покоління (1945-1954) - комп'ютери на електронних лампах (на зразок тих, що були в старих телевізорах). Це доісторичні часи, епоха становлення обчислювальної техніки. Більшість машин першого покоління була експериментальними пристроями і будувалася з метою перевірки тих або інших теоретичних положень. Вага і розміри цих комп'ютерних динозаврів, які нерідко вимагали для себе окремих будівель, давно стали легендою.

Перша вітчизняна ЕОМ була створена в 1951 році під керівництвом академіка С. А. Лєбєдєва і називалася вона МЕСМ (мала електронна рахункова машина). Пізніше була створена БЭСМ-2 (велика електронна рахункова машина). Самою потужною ЕОМ першого покоління в Європі була радянська ЕОМ М-20 з швидкодією 20 тис. оп/сек., обсяг оперативної пам'яті - 4000 машинних слів. У середньому швидкодію ЕОМ першого покоління 10-20 тис. оп/с. Експлуатація ЕОМ першого покоління занадто складна із-за частого виходу з ладу: електронні лампи часто перегорали і замінювати їх потрібно було вручну. Обслуговуванням такої ЕОМ займався цілий штат інженерів. Програми для таких машин писали в машинних кодах, треба було знати всі команди машини та їх двійкове подання. Крім того коштували такі комп'ютери мільйони доларів.

В другому поколінні комп'ютерів (1955-1964) замість електронних ламп використовувалися транзистори, а як пристрої пам'яті сталі застосовуватися магнітні сердечники і магнітні барабани - далекі предки сучасних жорстких дисків. Все це дозволило різко зменшити габарити і вартість комп'ютерів, які тоді вперше стали будуватися на продаж.

Але головні досягнення цієї епохи належать до області програм. На другому поколінні комп'ютерів вперше з'явилося те, що сьогодні називається операційною системою. Тоді ж були розроблені перші мови високого рівня - Фортран, Алгол, Кобол. Ці два важливі удосконалення дозволили значно спростити і прискорити написання програм для комп'ютерів; програмування, залишаючись наукою, придбаває риси ремесла.

Відповідно розширялася і сфера застосування комп'ютерів. Тепер уже не тільки вчені могли розраховувати на доступ до обчислювальної техніки; комп'ютери знайшли застосування в плануванні і управлінні, а деякі крупні фірми навіть комп'ютеризували свою бухгалтерію, передбачаючи моду на двадцять років.

У третьому поколінні ЕОМ (1965-1974) вперше стали використовуватися інтегральні схеми - цілі пристрої і вузли з десятків і сотень транзисторів, виконані на одному кристалі напівпровідника (те, що зараз називають мікросхемами). В цей же час з'являється напівпровідникова пам'ять, яка і по всій день використовується в персональних комп'ютерах як оперативна.

В ці роки виробництво комп'ютерів придбаває промисловий розмах. Що пробилася в лідери фірма IBM першої реалізувала сімейство ЕОМ - серію повністю сумісних один з одним комп'ютерів від найменших, розміром з невелику шафу (менше тоді ще не робили), до наймогутніших і дорогих моделей. Найпоширенішим в ті роки було сімейство System/360 фірми IBM, на основі якого в СРСР була розроблена серія ЄС ЕОМ.

Ще на початку 60-х з'являються перші мінікомп'ютери - невеликі малопотужні комп'ютери, доступні за ціною невеликим фірмам або лабораторіям. Мінікомп'ютери були першим кроком на шляху до персональних комп'ютерів, пробні зразки яких були випущені тільки в середині 70-х років.

Четверте покоління. У 1970 році Маршиан Едвард Хофф із фірми Intel сконструював інтегральну схему, аналогічну за своїми функціями центральному процесору великого комп'ютера. Так з'явився перший мікропроцесор Intel-4004, що був випущений у продаж у 1971 р. Цей мікропроцесор розміром менш 3 см продуктивніше був гігантської машини. На одному кристалі кремнію вдалося розмістити 2250 транзисторів.

Правда він працював набагато повільніше і міг обробляти одночасно тільки 4 біти інформації ( замість 16-32 біт у великих комп'ютерів), але і коштував він у десятки тисяч разів дешевше (близько 500 доларів). Незабаром почався швидкий ріст продуктивності мікропроцесорів. Спочатку мікропроцесори використовувалися в різних обчислювальних пристроях (наприклад, у калькуляторах). У 1974 році декілька фірм оголосили про створення на основі мікропроцесора Intel-8008 персонального комп'ютера, тобто пристрою, розрахованого на одного користувача.
Широка продаж на ринку персональних комп'ютерів (ПК) пов'язана з іменами молодих американців С. Джобса і Ст. Возняка, засновників фірми Apple Computer, яка з 1977 р. налагодила випуск персональних комп'ютерів "Apple".
В кінці 70-х років поширення ПК привело до зниження попиту на великі комп'ютери. Це стурбувало керівництво фірми IBM - провідної компанії по виробництву великих комп'ютерів, і воно вирішило спробувати в якості експерименту свої сили на ринку ПК. В якості основного мікропроцесора, був обраний новітній тоді 16-розрядний мікропроцесор Intel-8088. Програмне забезпечення було доручено розробити невеликій фірмі Microsoft. У серпні 1981 р. новий комп'ютер IBM PC був готовий і придбав велику популярність серед користувачів.

До комп'ютерів четвертого покоління відноситься і сервер - потужний комп'ютер в обчислювальних мережах, який забезпечує обслуговування підключених до нього комп'ютерів і вихід в інші мережі. Одна з найважливіших ідей комп'ютерів четвертого покоління: для обробки інформації використовується одночасно декілька процесорів (мультипроцесорна обробка).. При такому способі розв'язувана задача розбивається на декілька частин, кожна з яких вирішується паралельно на своєму процесорі. Це різко збільшує продуктивність.
Персональні комп'ютери (ПК) використовуються повсюдно, мають доступну ціну. Для них розроблено велику кількість програмних засобів для різних областей застосування, які допомагають людині обробляти інформацію. Зараз ПК став мультимедійним, тобто обробляє не тільки числову та текстову інформацію, але ефективно працює зі звуком і зображенням.
Портативні комп'ютери (латинське слово "porto" означає "ношу") - переносні комп'ютери. Найпоширеніший з них ноутбук ( "note book") - блокнотний персональний комп'ютер. Власне, в майбутньому з ноутбуков і "виросли" планшети.

Промислові комп'ютери призначені для використання у виробничих умовах (наприклад, для управління верстатами, літаками і поїздами). До них пред'являються підвищені вимоги щодо надійності безвідмовної роботи, стійкості до перепадів температури, до вібрації і т. п. Тому звичайні персональні комп'ютери не можуть використовуватися як промислові.

Особливої згадки заслуговує так зване п'яте покоління, програма розробки якого була прийнята в Японії в 1982 р. Передбачалося, що до 1991 р. будуть створені принципово нові комп'ютери, орієнтовані на рішення задач штучного інтелекту. Але, за браком коштів, програма на сьогодення не завершена.

Зараз ведуться інтенсивні розробки ЕОМ V покоління. Розробка подальших поколінь комп'ютерів проводиться на основі великих інтегральних схем підвищеного ступеня інтеграції, використання оптоелектронних принципів(лазери,голографія).
Ставляться абсолютно інші завдання, ніж при розробці всіх колишніх ЕОМ. Якщо перед розробниками ЕОМ з I по IV поколінь стояли такі завдання, як збільшення продуктивності в області числових розрахунків, досягнення великої ємкості пам'яті, то основним завданням розробників ЕОМ V покоління є створення штучного інтелекту машини (можливість робити логічні виводи з представлених фактів), розвиток "інтелектуалізації" комп'ютерів - усунення бар'єру між людиною і комп'ютером. Вже зараз комп'ютери здатні сприймати інформацію з рукописного або друкарського тексту, з бланків, з людського голосу, упізнавати користувача по голосу, здійснювати переклад з однієї мови на іншу. Це дозволить спілкуватися з ЕОМ всім користувачам, навіть тим, хто не володіє спеціальними знаннями в цій області. ЕОМ буде помічником людині у всіх областях.