Задачі для самостійного розв’язування. У завданнях 1 − 7 написати рівняння в молекулярно-іонній формі для реакцій обміну (а − д) та гідролізу (е − и). 1. а) AgNO3 + FeCl3
У завданнях 1 − 7 написати рівняння в молекулярно-іонній формі для реакцій обміну (а − д) та гідролізу (е − и).
1. | а) AgNO3 + FeCl3 → | е) MgCl2; |
б) Pb(CH3COO)2 + K2S → | є) Na2SO4; | |
в) SrSO4 + BaCl2 → | ж) K2CO3; | |
г) CaCl2 + Na3PO4 → | з) Al2S3; | |
д) NH4Cl + NaOH → | и) HCOOK. | |
2. | а) Ba(NO3)2 + Al2(SO4)3 → | е) Na2CO3; |
б) Na3PO4 + HCl → | є) AlBr3; | |
в) K2CO3 + H2SO4 → | ж) KCl; | |
г) HClO + NaOH → | з) (NH4)2CO3; | |
д) NH4OH + HCN → | и) NaCN. | |
3. | а) Na3PO4 + HClO → | е) CaCl2; |
б) FeCl2 + NH4OH → | є) K3PO4; | |
в) Cr(OH)3 + HCl → | ж) Cr2(SO4)3; | |
г) NaHS + H2SO4 → | з) NaNO3; | |
д) AgNO3 + K2S → | и) CH3COONH4. | |
4. | а) NaClO + H2SO4 → | е) NaI; |
б) CrCl3 + NaOH → | є) Cr2(CO3)3; | |
в) KHSO3 + KOH → | ж) Na2S; | |
г) Fe(OH)3 + HNO3 → | з) Fe(NO3)3; | |
д) CaCO3 + HCl → | и) KClO. | |
5. | а) H2SO4 + NaOH → | е) FeCl3; |
б) (NH4)3PO4 + H2SO4 → | є)NaBr; | |
в) Cu(SO4)2 + KOH → | ж) Al2(SO4)3; | |
г) AgNO3 + NaBr → | з) Na2SO3; | |
д) ZnSO4 + Na2CO3 → | и) MgSO4. | |
6. | а) Ca(OH)2 + HCl → | е) LiNO2; |
б) NH4Cl + Ba(OH)2 → | є) NiSO4; | |
в) Na2SO3 + H2SO4 → | ж) NaI; | |
г) AlI3 + AgNO3 → | з) Cr2S3; | |
д) KHCO3 + HNO3 → | и) K2CO3. | |
7. | а) (NH4)2SO4 + KOH → | е) Cr2(SO3)3; |
б) NiSO4 + Na2S → | є) CH3COONa; | |
в) Pb(NO3)2 + MgI2 → | ж) CoBr; | |
г) CdS + HCl → | з) KNO3; | |
д) Zn(NO3)2 + NaOH → | и) NH4Cl. |
8. Визначити константу, ступінь гідролізу та рН 0,1М розчину калій
гідрогенфосфату.
9. Обчислити константу, ступінь гідролізу та рН 0,05М розчину натрій
сульфіду.
10. Визначити константу й ступінь гідролізу солі в розчині та константу
дисоціації амоній гідроксиду, якщо рН 0,1М розчину амоній хлориду становить 5,1.
11. Обчислити константу й ступінь гідролізу солі в розчині та константу
дисоціації мурашиної кислоти, якщо рН 0,1М розчину натрій форміату становить 8,3.
12. Визначити константу і ступінь гідролізу солі в розчині та константу
дисоціації хлоратної (І) кислоти, якщо рН 0,1М розчину натрій хлорату (І) становить 10,1.
ПРИКЛАДИ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ (до розділу 4.4)
1. Обчислити ступінь окиснення:
а) Сульфуру в сульфатній кислоті;
б) Фосфору в пірофосфат-іоні (Р2О7)4-.
Розв’язання
Ступінь окиснення – це умовний заряд атома в сполуці, обчислений на основі припущення про те, що сполука складається тільки з іонів. Ступінь окиснення може мати від’ємне, додатне або нульове значення. Ступінь окиснення одноатомних іонів дорівнює заряду іона: для Na+ − (+1), для Cа2+ − (+2), для Cl- − (-1) тощо. У більшості сполук атоми Гідрогену мають ступінь окиснення (+1), тільки в гідридах металів, наприклад КН, ВаН2, він дорівнює (-1). Оксиген у більшості сполук має ступінь окиснення (-2), у пероксидах, наприклад Н2О2, − (-1).
Алгебрична сума ступенів окиснення атомів у сполуці завжди дорівнює нулю.
Позначимо ступінь окиснення Сульфуру через х і, помноживши відомі нам ступені окиснення Гідрогену (+1) і Оксигену (-2) на число їх атомів у молекулі H2SO4, складемо рівняння (+1) ∙ 2 + х + (-2) ∙ 4 = 0, звідки х = +6.
Сума всіх ступенів окиснення атомів у іоні дорівнює заряду іона. Позначимо ступінь окиснення Фосфору в іоні (Р2О7)4- через х і складемо рівняння: х ∙ (+2) +(-2) ∙ 7 = - 4, звідки х = 5.
Дата добавления: 2014-12-18; просмотров: 1108;