Становлення Української козацької держави в ході визвольної війни укр народу

Щоб уникнути одночасної війни проти Польщі й проти Кримського ханства Б. Хмельницький змушений був укласти мирний договір з Польщею.

8 серпня 1649 р. було укладено Зборівський мирний договір. Умови договору передбачали:

- збільшення реєстру до 40 тис. козаків й підтвердження всіх козацьких привілеїв;

- повернення до реєстру всіх виписаних з нього козаків так званих „випищиків”;

- передачу Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств під козацьке управління і виведення звідти польських військ;

- збереження на козацькій території влади гетьмана, хоча з рядом обмежень;

- державні посади мали обіймати лише православні;

- внесення на найближчий сейм питання про ліквідацію церковної унії 1596 р і повернення православній церкві всіх її прав та майна;

- надання православному митрополитові місця в сенаті;

- заборона єзуїтам проживати в українських містах;

- усім учасникам війни оголошувалися амністія.

Внутрішнє і зовнішнє становище України. За умов тривалої війни становище козацької держави невпинно погіршувалося. Особливо загострилася ситуація восени 1653 р. Шість років війни виснажили Україну. Внаслідок польських каральних походів, ординських грабунків, постійних мобілізацій населення, епідемій чуми та холери було спустошено понад 100 міст і містечок на Правобережжі, знелюдніли території Брацлавщини та Київщини.

Занепало сільське господарство. Зубожіле козацтво вже не могло виконувати військову повинність. Дедалі складніше проходили мобілізації. Рятуючись від загарбників люди тікали на Слобожанщину.

Погіршувалося й міжнародне становище Української держави. Польща, Молдова, Валахія і Трансільванія обєднувалися в антиукраїнський союз. Кримський хан надто часто зраджував українців. Польща, не змирившись з існуванням козацької держави, готувалася до нового наступу.

За цих умов, задля збереження основних здобутків війни, передусім держави, Ю. Хмельницький дійшов висновку про необхідність вдатися до союзу з московським царем.