Причини та та рушійні сили Визвольної війни українського народу під керівництвом Б. Хмельницького

Після придушення козацько-селянських повстань першої половини XVII ст. колонізація українських земель Польщею, значно посилилася, що й потягло за собою національно-визвольну війну.

Основними причинами національно — визвольної війни були:

1. Погіршення становища селянства в умовах засилля польських магнатів та панщинно-фільваркової системи господарювання:

- швидке покріпачення селян 1588 р;

- збільшення панщини до 4-6 днів на тиждень та різноманітних форм відробітків і податків на користь феодалів й держави;

- посилення експлуатації селян орендарями панської землі.

2. Зростання невдоволення українського міщанства, яке потерпало як від приватних власників міст, так і від сваволі королівських урядовців:

- православні городяни мали селитися лише в спеціально відведених кварталах;

- їх обмежували в заняттях ремеслом і торгівлею;

- усували від участі в місцевому самоврядуванні, обтяжували різними податками й повинностями.

3. Обмеження прав козацтва, запровадження заходів, спрямованих на ліквідацію його як стану.

- будь-які вияви покозачення перехід селян до козацького стану придушувалися з особливою жорстокістю;

- за Ординацією війська Запорозького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої 1638 р всі колишні реєстрові козаки, за винятком 6-тисячного реєстру — відтоді складової частини польського війська — перетворювалися на кріпаків;

- реєстровці позбавлялися права обирати гетьмана і старшину, їх мав призначати польський уряд зі шляхти;

- на Запорожжі розміщувалися польські залоги, було відбудовано фортецю Кодак 1639 р;

- козакам заборонялося без згоди польського уряду ходити в морські і суходільні походи проти Османської імперії та Кримського ханства;

- козаків зобовязували виконувати всілякі роботи, сплачувати обтяжливі податки.

4. Полонізація українського суспільства, примусове насадження католицизму, що викликали масові протести населення:

- православні повинні були сплачувати податки на утримання католицького духовенства;

- православним нерідко заборонялося провадити, обіймати певні посади, створювати вищі навчальні заклади;

- закривалися існуючі, заборонялося будувати православні церкви й монастирі, а їхні володіння і майно конфісковувалося католицьким та українським духовенством;

- водночас продовжувалося активне будівництво костьолів, збільшувалася кількість єзуїтських колегіумів, поширювався їхній вплив;

- звужувалася сфера вживання української мови.

Безпосереднім приводом до вступу Хмельницького проти Польщі була особиста образа, якої йому завдав чигиринський підстароста Данило Чаплінський. Скориставшись відсутністю Б. Хмельницького улітку 1646 р він розорив хутір Суботів, майже до смерті побив молодого сина та викрав жінку Олену, з якою Богдан збирався одружитися перша дружина на цей час померла. Після повернення з Варшави Хмельницький використовував усі законні шляхи для покарання винних, аж до особистої аудієнції у польського короля. Однак це не мало ніяких результатів. Не домігшись справедливості він у серпні-вересні 1647 р. проводить таємні ради із своїми однодумцями щодо підготовки повстання проти панських магнатів. Проте зрада з боку чигиринського осавула призвела до арешту Хмельницького. Вирвавшись за сприяння родичів на волю, він у грудні 1647 р. з кількома десятками козаків вирушив на Запоріжжя.