Форми обміну науковою інформацією. Закономірності розвитку науки вимагають постійного обміну інформацією - усною чи письмовою

Закономірності розвитку науки вимагають постійного обміну інформацією - усною чи письмовою. Важливим джерелом інфор мації є наукові доповіді і особисті контакти на конференціях, сим­позіумах, семінарах, форумах. Обмін інформацією можна проводи­ти у вигляді таких матеріалів.

Наукова доповідь — літературно оформлена робота, яка грунтуєть­ся на оригінальному матеріалі. Як правило, доповідь робиться в усній формі в такій послідовності: коротка оглядова частина та визначен­ня завдання дослідження; метод вирішення або нове положення, яке пропонує доповідач, основні результати, їх пояснення і висновки. Обсяг доповіді до 0,75 друкованого аркуша.

Монографія - це надрукована наукова робота теоретичного ха­рактеру, в якій всебічно висвітлена певна проблема або окреме вуз­лове питання. У монографії використовуються оригінальні резуль­тати власних досліджень і літературних джерел. Монографія, як пра­вило, висвітлює обширні наукові знання з даного питання. Робота розрахована на наукових працівників, керівників, спеціалістів, які працюють над даною проблемою. Тип викладу тексту пояснюваль­ний з використанням дедуктивних (рух думки від загального поло­ження до конкретних фактів), індуктивних (рух думки від конкрет­них фактів до загального висновку) або змішаних способів.

Монографія до друку оформлюється за проспектом, затвердже­ним видавництвом.

Стаття - є основною формою письмової інформації між спе­ціалістами, які працюють в одній або суміжній галузях науки.

Статті є наукові, науково-технічні, науково-методичні і дис­кусійні з конкретних досліджень, а також оглядові. Як правило, в перших трьох видах статей публікуються результати закінчених розділів дослідження, проводиться їх обговорення та робляться ос­новні висновки.

В дискусійних статтях містяться спірні наукові положення. Вони публікуються з метою обговорення спірних питань у пресі. Оглядова стаття (аналітична, реферативна, тематична) містить систематизовані наукові відомості з будь-якого питання (теми, проблеми), отримані на основі аналізу першоджерел.

Реферат — це коротка форма викладу змісту першоджерел з теми, яка вивчалася. Він має, як правило, науково-інформаційне призна­чення.

Науковий звіт є підсумковим документом, в якому викладено фактично виконані дослідження. Він починається із анотації, вклю­чає мету дослідження, опис методичних особливостей, результати їх обговорення і висновки. У звіті приводиться список публікацій, пе­релік наукових доповідей з теми звіту.

Методичні розробки — це праця інструктивно-виробничого харак­теру, в якій викладені рекомендації з питань проведення певних видів робіт, спрямованих на удосконалення організації, управління вироб­ництвом, персоналом тощо.

Довідник - це літературна робота виробничо-довідкового харак­теру з певних проблем, де визначаються найбільш важливі поняття, нормативи, моделі, форми, інструкції тощо.

Брошура — літературно оформлена праця науково-виробничого характеру, де всебічно висвітлюється певне питання в науково-по­пулярній формі.

Дисертація є кваліфікаційною науковою роботою в певній галузі науки, яка має внутрішню єдність, актуальність наукових результатів, наукових положень, що висувається автором для публічного захис­ту. Дисертації не опубліковуються, але ведеться їх сувора бібліогра­фічна реєстрація.

Рецензія - стаття, яка містить розбір і критичну оцінку опубліко­ваної статті або монографії.

Одним із важливих заключних етапів наукової роботи є оформ­лення наукового документа, в якому викладаються зміст предмета дослідження.

Науковий документ оформляється у відповідності із чітко вста­новленими вимогами. Залежно від характеру інформації науковий документ може бути первинним або вторинним.

Первинний - це статті, дисертації, монографії, наукові звіти; вто­ринні — довідники, огляди, реферати, анотація.

Основними структурними елементами кожного наукового доку­мента є аспектація, рубрикація і композиція.

Аспектація наукового документа відображає логіку наукового дослідження, схему його змісту.

Коректно зроблена аспектація дозволяє знайти найкраще ком­позиційне рішення. Композиція — це послідовне розміщення основ­них частин роботи, що дозволяє зробити правильну рубрикацію на­укового документа.

Під рубрикацією розуміють поділ наукового документа на окремі логічно підпорядковані частини (розділи, глави, параграфи), які най­краще відображають логіку побудови конкретного наукового дослі­дження. Кожна частина наукового документа має короткий, але інформативний заголовок, який відображає її зміст. За наявності ма­тематичної і цифрової інформації слід дотримуватись певних правил. Основна вимога щодо ілюстративного матеріалу є його науковість і достовірність.

Питання

1. Як класифікується наукова іформація?

2. Чим відрізняються первинні документи від вторинних?

3. Що містить в собі патентна документація?

4. Де можна знайти вихідну інформацію що до дослідження конкретного питання?

5. Що представляє інформаційний пошук, яким він може бути?

6. Які інститути і організації України здійснюють централізований збір і обробку інформації основних елементів опуб­лікованих документів?

7. Для чого використовуються, чим відрізняються банк даних, база даних, база знань?

8. Що включає в себе ста­дія попередньої підготовки інформації до опрацювання?

9. Яким вимогам має відповідати проце­дура інтерпретації даних?

10. Що дозволяє отримати вивчення наукової літератури?

11. На які етапи доцільно поділити процес роботи з науковою літературою?

12. Які властивості характерні науковим фактам?

13. Яких правил треба дотримуватись при цитуванні літератури?

14. Які Ви знаєте форми обміну науковою інформацією?