А) Скарги.

1. в інкубаційний період: наявність травми або мікротравми частіше нижніх кінцівок, головний біль, підвищена пітливість, дратівливість, напруга й посмикування м'язів в ділянці рани
2. у початковий період: утруднення або неможливість відкрити рот, підвищення м'язового тонусу
3. у період розпалу: судороги, біль у м'язах, утруднення або неможливість пересування, ковтання, подиху, сечовипускання й дефекації, почуття страху, при судорогах різкий біль, безсоння, що не усувається снотворними й наркотичними препаратами

Б) Об'єктивні дані

1. тахікардія на тлі звучних тонів серця, пульс повний, напружений
2. АТ підвищений
3. Гіпертермія до 41-42(З
4. Тахипное

а) Огляд

1. наявність вхідних воріт

У початковий період

а)тонічні й клонічні судорги кістякових м'язів

- спазми й судорги починаються біля місця поранення, або в жувальних м'язах (тризм жувальних м'язів)

- ранні симптоми правця (симптоми Лорина-Эпштейна)

+ при стисканні кінцівки проксимальніше зони ушкодження відзначаються посмикування м'язових волокон у рані

+ при постукуванні молоточком (пальцем) по підборіддю при напіввідчиненому роті жувальні м'язи скорочуються й рот різко закривається

- при спадному правці судороги починаються із тризму жувальних м'язів, а при прогресуванні захворювання з'являються судорожні скорочення кістякової мускулатури кінцівок і тулуба

- при висхідному правці порядок залучення м'язів у судорожний синдром зворотний

У період розпалу:

Гіпертонус м’язів, напруга різних груп м'язів надають тілу хворого всілякі вигадливі положення (tetanus acrobaticus)

1. найбільше часто через різкий спазм м'язів спини хворий вигинається у вигляді арки, упираючись тільки п'ятами й потилицею (opistotonus)

Рис. 159. Опістотонус

Судороги

1. судороги мімічних м'язів: сардонічна посмішка (risus sardonicus) - чоло в зморшках, рот розтягнутий завширшки, його кути опущені
2. спочатку обмежені, потім з охопленням значних груп м'язів тетанічні судороги від декількох секунд до декількох хвилин, у легких випадках до 1-2 рази в добу, у тяжких тривають практично безупинно
3. судорожний синдром провокується навіть незначними подразниками - дотик, світло, звук й ін.
4. сила судорог така, що можуть наступати розриви м'язів, сухожиль, переломи трубчастих кісток або компресійні переломи хребта
5. підвищене потовиділення - шкіра покрита краплями поту

б) Пальпація

1. хвороблива ригідність м'язів потилиці
2. хворобливі напружені м'язи кінцівок
3. доскоподібна напруга м'язів живота

в) Перкусія

- с 7-8 дня розширення границі серця вліво

г) Аускультація

1. до 7-8 дня тони серця звучні, тахікардія
2. с 8-9 дня тони серця глухі, аритмія, може наступити зупинка серця

8. Лабораторні й інструментальні методи не інформативні.

9.Принципи лікування правця

А) Місцеве лікування:

а)проведення хірургічних маніпуляцій у рані (первинна хірургічна обробка рани, шляхом висічення некротизованих тканин)

б)при виникненні правця рани, що навіть зажили, висікають, тому що в рані можуть бути сторонні предмети з мікрорганізмами

Б) Загальне лікування:

а)специфічна серотерапія

- протиправцевий людський імуноглобулін (однократно внутрішньомязово 900 МЕ) або введення протиправцевої сироватки (у перші дві доби, під наркозом, внутрівенно вводять по 200000 МЕ сироватки, а потім дозу знижують до 140000 МЕ в добу протягом двох діб)

- у гострому періоді для стимуляції активного імунітету вводять 1 мл правцевого анатоксину

б)протисудорожна терапія

- препарати фенотиазинового ряду (аміназин)

- нейролептики (дроперидол)

- транквілізатори (диазепам, седуксен, реланіум)

- барбитурати (тіопентал натрію)

в) гіпербарична оксигенація

- з одного боку - впливає на сам мікроорганізм і його токсин, а з другого - підвищує стійкість нервової системи до їхнього впливу

г)допоміжна терапія

- симптоматичний вплив на компенсацію серцево-судинної й дихальної систем

д)догляд за хворим

- зменшити можливість впливу будь-яких подразників (окрема палата, неяскраве світло, відсутність шуму)

- повноцінне зондове харчування й інфузійна терапія