Б) Анамнез. 128.вказівки на запальні, онкологічні захворювання внутрішніх органів, або на виконані раніше оперативні втручання;

128.вказівки на запальні, онкологічні захворювання внутрішніх органів, або на виконані раніше оперативні втручання;

в) Об'єктивні дані

129.при незначних втратах з нориці стан задовільний, при більших втратах, особливо при високих норицях шлунково-кишкового тракту (шлунок, дванадцятипала й тонка кишки) – стан тяжкий за рахунок зневоднювання, порушень електролітного й білкового обміну;

130.температура тіла нормальна;

131.у тяжких випадках - тахікардія, гіпотонія, при електролітних порушеннях – судороги;

г) Огляд:

132.при значних втратах з нориці можливе зниження маси тіла (іноді до стадії кахексії), шкірні покриви бліді, сухі;

133.при зовнішніх норицях: на шкірі норицевий отвір з відокремлюваним;

134.у місці локалізації зовнішнього отвору нориці - перифокальний дерматит (набряк, яскраво- червоне забарвлення шкіри, відсутність епідерміса, мокнення, підвищена кровоточивість), аж до утворення виразок при наявності агресивного відокремлюваного;

д) Пальпація

135.при наявності перифокального дерматиту – болючість у його зоні;

136.при внутрішніх норицях можуть пальпуватися інфільтрати, пухлиноподібні утворення;

е) Перкусія й аускультація малоінформативні;

Е) Лабораторні дані

137.при норицях з незначним відокремлюваним патологічні зміни не виявляються;

138.при значних втратах з нориці розвивається гіпо- і диспротеїнемія, порушення електролітного балансу, анемія;

Ж) Дані інструментальних методів дослідження

а) зондування норицевого ходу дозволяє встановити його глибину й напрямок;

б) фістулографія – рентгенологічне дослідження із введенням контрастної речовини через зовнішній норицевий хід. Дозволяє встановити довжину й напрямок норицевого ходу, наявність порожнин, зв'язок нориці із внутрішніми органами;

в) фістулоскопія – ендоскопічне дослідження норицевого ходу, що крім його характеристик дозволяє оцінити ступінь епітеліальної вистилки;

г) контрастна рентгенографія шлунково-кишкового тракту, бронхіального дерева, сечовивідних шляхів дозволяє виявити внутрішні нориці й установити їх топічний діагноз;

д) ендоскопічні дослідження порожнистих органів дозволяють визначити локалізацію й розміри норицевого ходу з органа в орган;

З) Лікування нориць

а) консервативна терапія

139.усунення вогнищ хронічного запалення й факторів, які підтримують функціонування гранулюючої нориці, може сприяти її самостійному закриттю (наприклад, видалення сторонніх предметів, лігатур);

140.місцеве лікування: ретельний догляд за шкірою, захист шкіри від подразнювальної дії норицевого відокремлюваного за допомогою захисних паст і мазей;

141.загальне лікування: повноцінне харчування, компенсація водно-електролітних і білкових втрат, стимуляція процесів репарації;

б) оперативне лікування показане при епітелізованих норицях. Види оперативного втручання:

142.висікання норицевого ходу з видаленням його джерела (наприклад, висікання лігатурної нориці м'яких тканин);

143.роз'єднання або резекція частини органів при внутрішніх норицях (наприклад, роз'єднання холецистодуоденальної нориці з холецистектомією);

144.пломбування норицевого ходу (наприклад, при зовнішніх панкреатичних норицях);

145.відновні операції при зовнішніх губоподібних норицях , які полягають у мобілізації стінки порожнистого органа й зашиванні отвору в ньому, або зшиванні його стінок з метою відновлення безперервності органа;








Дата добавления: 2014-12-14; просмотров: 522; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2022 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.004 сек.