Договір найму житлового приміщення

Стаття 61 ЖК України передбачає укладення договору житлового найму приміщення. Право користуватися житлом реалізується на підставі договору житлового найму.

Договір укладається письмово на підставі ордера між наймодавцем і наймачем (громадянином, на чиє ім'я видано ордер). Типовий договір найму приміщення передбачає правила користування житлом, утримання жилого будинку і прибудинкової території.

Умови, що обмежують права наймача і членів його сім'ї врозріз із законом, вважаються недійсними.

Житловим кодексом України передбачено, що особи несуть кримінальну, адміністративну чи іншу юридичну відповідальність згідно із законом, якщо вони винні:

1) у порушенні порядку прийняття на облік і зняття з обліку тих, що потребують житла, порядку надання житла;

2) у недотриманні встановленого терміну заселення жилих приміщень;

3) у порушенні правил користування жилими приміщеннями, санітарних правил утримання місць загального користування, використання їх не за призначенням;

4) у порушенні правил експлуатації житла, безгосподарності в його утриманні;

5) у пошкодженні житла, устаткування та об'єктів благоустрою, а також у скоєння інших правопорушень, передбачених чинним законодавством

.

64. Правове регулювання приватизації державного житлового фонду.

Приватизація державного житлового фонду - це відчуження, тобто безоплатна передача або продаж із державного житлового фонду у власність громадянам України жилих квартир чи приміщень, що їх вони займають, а також господарських споруд, що до них належать. Метою приватизації є формування ринкової системи житлового забезпечення громадян України, створення умов для реалізації права громадян на вільний вибір місця проживання та способу задоволення своєї потреби в житлі.

Законодавство про приватизацію житла визначає право громадян України приватизувати займане ними житло один раз. Передбачається також, що кожен громадянин України в разі, коли частка житла, що приватизується, менша за встановлену норму, одержить компенсацію у вигляді житлових чеків. Названі чеки громадянин України може використати для приватизації як житла, так і частки майна державних підприємств чи земельного фонду.

Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" було прийнято Верховною Радою України 19 червня 1992 р. і введено в дію від дня опублікування. Він містить преамбулу і 13 статей:

Стаття 1. Поняття приватизації.

Стаття 2. Об'єкти приватизації.

До об'єктів приватизації належать: а) квартири в багатоквартирних будинках, що використовуються громадянами на умовах найму; б) незаселені квартири, частини будинків, одноквартирні будинки після закінчення їх будівництва, реконструкції, ремонту й поточного звільнення.

Не підлягають приватизації; а) квартири-музеї; б) квартири в будинках закритих військових поселень; в) кімнати в гуртожитках; г) квартири, віднесені в установленому порядку до непридатних для мешкання; д) службові квартири чи кімнати; е) квартири, в яких мешкають два чи більше наймачів, за відсутності згоди всіх на приватизацію займаної квартири.

Приватизація квартир у будинках, включених до плану реконструкції, здійснюється після її проведення власником чи володарем будинку. Наймачі, що проживали у квартирах до початку реконструкції, після проведення реконструкції мають пріоритетне право на приватизацію цих квартир.

Одноквартирні будинки, а також квартири в будинках, включених до планів ремонту, можуть бути приватизовані до його проведення за згодою наймачів з наданням їм відповідної компенсації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 3. Способи приватизації.

Приватизація здійснюється через:

безоплатну передачу громадянам квартир (будинків) із розрахунку санітарної норми 21 м2 загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 м2 на сім'ю;

продаж надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам України, що мешкають у них або знаходяться в черзі на поліпшення житлових умов.

Стаття 4. Житлові чеки.

Закон визначає житлові чеки як приватизаційні папери, що їх мають одержати всі громадяни України, у випадках, коли площа квартири, що приватизується, менша за площу, яку сім'я наймача має право одержати безкоштовно.

Житлові чеки можуть використовуватись у приватизації державного житлового фонду, землі чи державного майна підприємств.

Стаття 5. Порядок розрахунків.

За приватизації квартир чи будинків наймачеві, та членам його сім'ї в разі, коли площа житла, що приватизується, менша від площі, яку може одержати сім'я безкоштовно, наймачеві та членам сім'ї видаються житлові чеки на суму, визначувану з розміру жилої площі, якої не вистачає, та поновлювальної вартості.

Стаття 6. Безкоштовна передача квартир (будинків) незалежно від розміру їх загальної площі.

Йдеться про однокімнатні квартири, одержані за знесення чи відселення всіх членів сім'ї з індивідуального житла, що належало їм на праві власності, якщо вони не одержали грошової компенсації, та згідно з іншими, передбаченими законом, пільгами.

Стаття 7. Права наймодавців, які не бажають приватизувати житло.

За громадянами, які не бажають приватизувати житло, зберігається чинний порядок одержання й користування житлом на умовах найму.

Стаття 8. Організація проведення приватизації та оформлення права власності.

Стаття 9. Використання коштів, одержаних від приватизації.

Стаття 10. Утримання приватизаційних квартир.

Стаття 11. Податок на житло.

Стаття 12. Права власника.

Стаття 13. Соціальний захист населення при приватизації.

Отже, житлове законодавство являє собою комплексну, самостійну галузь законодавства, що закріплює, охороняє та регулює правові відносини між фізичними і юридичними особами та іншими суб'єктами в питаннях виникнення, розвитку і припинення житлових правовідносин під час реалізації конституційного права людини і громадянина на житло.