КРОВОПУСКАННЯ

Навчальна мета: уміти підготувати хворого до процедури; здійснити венопункцію та кровопускання.

Виховна мета: усвідомити необхідність уважного спостереження за хворим після кровопускання.

Початковий обсяг знань: знати механізм дії, показання та протипоказання до кровопускання.

Оснащення:

1) 70 % розчин етилового спирту;

2) стерильні серветки, тампони, стерильні гумові рукавички;

3) стерильна система одноразового використання для забору крові або голка Дюфо з насадженою на неї трубкою;

4) кровоспинний затискувач;

5) джгут;

6) градуйований флакон;

7) клейонка;

8) пружна ватна подушечка, обшита клейонкою або пластиком.

Механізм дії кровопускання. Кровопускання (300 — 500 мл) зменшує кількість циркулюючої крові, що може мати позитивне значення при правошлуночковій серцевій недостатності (набряк легень).

Унаслідок кровопускання включається нейрогуморальний механізм і підвищується вміст води в крові до 15 % вище від початкового, тому в ряді випадків знижується в'язкість крові і згортання її триває довше.

Лікувальне кровопускання є досить сильним подразником неспецифічної реакції організму. Усі ці чинники і пояснюють суб'єктивне поліпшення стану хворих після кровопускання.

Показання до кровопускання:

а) хронічна декомпенсована серцева недостатність з явищами застою (набряк легень);

б) значне підвищення артеріального тиску різного походження (гіпертонічна хвороба, гострий нефрит);

в) тяжкі отруєння та інтоксикації,

Протипоказання до кровопускання:

а) значне зниження артеріального тиску;

б) недокрів'я;

в) шок, колапс.