Аудит амортизаційних відрахувань

Характерною особливістю основних засобів є їх тривала участь у виробничому процесі зі збереженням основних особливостей і первісної форми.

Однак з часом основні засоби втрачають свої споживчі й фізичні якості і, зрештою, стають непридатними для використання.

Втрачаючи первісні якості, основні засоби переносять свою вартість на вироб­лену продукцію (роботи, послуги). Цей процес забезпечується щомісячним (у податковому обліку — щоквартальним) нарахуванням амортизації, від правильного нарахування якої залежить:

§ правильність відображення зносу і залишкової вартості основних засобів;

§ правильність визначення собівартості продукції (робіт, послуг);

§ формування цін на власну продукцію (роботи, послуги);

§ правильність визначення фінансових результатів;

§ у податковому обліку — правильність визначення прибутку, що підлягає опо­даткуванню.

Аудитору, враховуючи великий вплив амортизації на показники фінансової і подат­кової звітності, необхідно уважно вивчити порядок нарахування амортизації у клієнта.

З урахуванням значних відмінностей побудови обліку основних засобів за бухгалтерським і податковим обліком аудитору необхідно впевнитися, що:

податковий і бухгалтерський обліки основних засобів ведуться незалежно один від одного;

§ амортизація нараховується за нормами податкового законодавства для цілей оподаткування;

§ амортизація нараховується за вимогами П(с)БО 7 "Основні засоби" з метою відображення інформації в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності;

§ працівники бухгалтерії озброєні необхідними нормативними документами з бухгалтерського і податкового обліку основних засобів, з урахуванням змін і доповнень до них на момент здійснення господарських операцій;

§ ведення податкового і бухгалтерського обліку в суб'єкта господарювання здійснюється у відповідності з чинним законодавством.

Перевірка правильності відображення в обліку результатів переоцінки основних засобів Така перевірка здійснюється на підставі вивчення документів, які містять її ре­зультати, і передбачає:

§ перевірку відповідності записів в інвентарних картках результатам здійсненої переоцінки;

§ перевірку правильності бухгалтерських записів, які відображають результати переоцінки основних засобів в обліку;

§ перевірку справедливої вартості об'єктів основних засобів;

§ перевірку правильності встановлення індексу переоцінки;

§ перевірку правильності розрахунку переоціненої вартості основних засобів і зносу.

У зв'язку з тим, що П(с)БО 7 не встановлює процедури переоцінки, не встанов­лює осіб, котрі повинні її здійснювати, не надає форми документа, в якому повинні відображатися результати переоцінки, ці питання повинні регулюватися наказом про облікову політику підприємства. Тому аудитор повинен спочатку визначити всі питання щодо переоцінки, які знайшли відображення в обліковій політиці клієнта, і перевірити фактичне їх дотримання.

Одним із найскладніших питань переоцінки є обґрунтування справедливої вар­тості. При його вивченні необхідно встановити: на підставі якої інформації встанов­лена справедлива вартість об'єктів і ким, чи не було відхилень (заниження або зави­щення вартості об'єктів).

Перевірка обґрунтування справедливої вартості об'єктів оформлюється в робо­чому документі за поданим зразком.

Аудиторська фірма_________________________

Підприємство_____________________________

Період перевірю _________________________

Термін перевірки _________________________