Перевірка правильності віднесення активів суб'єкта господарювання до основних засобів і наявності прийнятих до обліку об'єктів основних засобів

Метою аудиту на даному етапі є підтвердження реальності статей балансу на під­ставі перевірки:

§ прийнятого на підприємстві порядку проведення інвентаризації його ре­зультатів;

§ первинних бухгалтерських документів;

§ даних бухгалтерського обліку за об'єктами основних засобів.

Особливу увагу треба приділити правильності віднесення предметів до основних засобів.

Аудит здійснюється на підставі вивчення наказу в суб'єкта господарювання про проведення інвентаризації. Порядок проведення інвентаризації (кількість інвента­ризацій у звітному році, дати їх проведення, перелік майна і т. ін.) визначається ке­рівником суб'єкта господарювання, за винятком випадків, коли проведення інвента­ризації є обов'язковим.

При перевірці інвентаризаційних описів слід пам'ятати, що в них повинні місти­тися свідчення про всі об'єкти основних засобів: найменування та інвентарний но­мер об'єкта, його призначення, основні технічні й експлуатаційні характеристики.

Орендовані основні засоби відображаються в інвентаризаційних описах окремо по кожному орендодавцю.

Дані інвентаризаційних описів порівнюються з інвентарними картками обліку об'єктів основних засобів (форма ОЗ-6), з відповідною технічною і первинною доку­ментацією, а також із даними бухгалтерських регістрів на предмет тотожності даних аналітичного і синтетичного обліку.

Слід зазначити, що згідно з П(с)БО 7 одиницею бухгалтерського обліку основ­них засобів є інвентарний об'єкт. У разі наявності в одного об'єкта декількох частин, які мають різний строк корисного використання, кожна така частина враховується як самостійний інвентарний об'єкт.

Аудитору необхідно звернути увагу на виявлення в ході інвентаризації розхо­дження між фактичною наявністю майна і даними бухгалтерського обліку, які на ра­хунках бухгалтерського обліку відображаються в такому порядку:

§ надлишок майна оприбутковується за справедливою вартістю на дату прове­дення інвентаризації, і на цю суму збільшують доходи суб'єкта господарю­вання;

§ нестача майна і його псування в межах норми природного убутку відносить­ся на витрати виробництва або обігу (витрати), понад норму — за рахунок винних осіб. Якщо винних осіб не встановлено або суд відмовив у відшкоду­ванні збитків із них, то збитки від нестачі майна і його псування списуються на витрати суб'єкта господарювання.