Поступово усувається зайве в показі і розповіді. Більш точними й осмисленими робляться жести екскурсовода, поглиблюється методика показу об'єктів, більш образною стає розповідь.

Використовуючи методичний прийом, екскурсовод поволі спостерігає, як він сприймаєтеся екскурсантами, наскільки ефективно даний прийом допомагає йому донести матеріал до аудиторії.

Якщо ж прийом "не спрацьовує", в екскурсію вводиться інший методичний прийом, здатний більш успішно виконати відведену йому роль.

Рівень ефективності екскурсії залежить від наступних умов:

По-перше, від авторів екскурсій, методистів і екскурсоводів залежить те, що запам'ятає людину з повідомлених йому знань. Задача їх — допомогти людині зрозуміти і зберегти у своїй пам'яті те, що є головним в екскурсії. Це досягається методичними прийомами.

Успіх справи забезпечують і глибокий зміст матеріалу, і образна мова, і методичні прийоми, що дозволяють донести екскурсійний матеріал до учасників екскурсії.

По-друге, ефективність кожної конкретної екскурсії залежить від того, яка частина екскурсіїможе бути представлена її учасниками зорово. Словесний матеріал повинний бути побудований і поданий таким чином, щоб він за допомогою об'єктів, що спостерігаються, і наочностей "портфеля екскурсовода" перетворився в свідомості екскурсантів у зорові враження.

По-третє,методика не повинна обмежуватисяпоказом об'єктів і зоровим сприйняттям. Методику варто орієнтувати на активну участь у процесі сприйняття органів почуттів. За прикладом природознавчих і вечірніх міських екскурсій підставою для сприйняття можуть стати дотик і нюх екскурсантів. Необхідно розширити дієвість звукової наочності, наприклад, звуків природи (шум лісу, журчання струмка), за допомогою яких людина здійснює свої зв'язки з навколишнім світом.

- Необхідно добирати для спостереження об'єкти, які мають безпосереднє відношення до теми ( найбільш типові і вдалі для створення маршруту об'єкти);

- Потрібно відмовитися від тих об'єктів, які, хоча і розкривають тему, але розташовані незручно (далеко, погана видимість і т. п.).

- Методика вимагає логічної послідовності в показі об'єктів (тобто в їх розміщенні на маршруті),

- Виділення і використання пауз між об'єктами, нейтралізації відволікаючих подразників (вуличного шуму, сторонніх розмов, об'єктів, що не входять в тему, і ін.).

- При побудові маршруту забезпечується максимальна економія часу в пересуванні екскурсійної групи між об'єктами.

- Важливо уникати одноманітності об'єктів, неприпустимо, наприклад, всю тему міської оглядової екскурсії розкривати на пам'ятниках монументальної скульптури.

- Одна з вимог методики - забезпечення безперервності екскурсії як процесу засвоєння знань.

Наприклад, дія екскурсійного матеріалу на екскурсантів протягом всіх 180 хвилин, відведених на її проведення (тригодинна тематична екскурсія на автобусі): весь час ведення екскурсії (180 хвилин) заповнено сумою показу, розповіді і пауз між підтемами і основними питаннями теми. Повний час екскурсії = Час показу + Час розповіді + Паузи