Суть і види платіжних інструментів та відповідальність учасників платіжного обороту
Для списання коштів з рахунку платника банк платника застосовує платіжні інструменти, які визначені Інструкцією, згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України та внутрішніми процедурами банку.
Платіжні інструменти – це засіб певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ коштів з відповідного рахунка платника.
Платіжні вимоги на примусове списання коштів з рахунків платників, інкасові доручення (розпорядження) банки приймають незалежно від наявності на них достатнього залишку коштів та виконують їх у межах залишку коштів.
Якщо немає, недостатньо коштів на рахунку платника, то банк не здійснює облік заборгованості платника, несплаченої в строк, та не веде реєстр розрахункових документів, неоплачених у строк у зв’язку з відсутністю коштів на рахунку платника, за винятком здійснення банком таких операцій в межах укладених ним цивільно-правових договорів і в порядку, визначеному цими договорами.
Інструкція встановлює правила використання під час здійснення розрахункових операцій таких видів платіжних інструментів:
· меморіального ордера;
· платіжного доручення;
· платіжної вимоги-доручення;
· платіжної вимоги;
· розрахункового чека;
· акредитива;
· інкасового доручення (розпорядження).
Використання векселів та спеціальних платіжних засобів, зокрема платіжних карток, регулюється законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України.
Клієнти банків для здійснення розрахунків самостійно обирають платіжні інструменти (за винятком меморіального ордера) і зазначають їх під час укладення договорів.
Банк під час здійснення розрахункових операцій застосовує платіжні інструменти, що визначені Інструкцією, згідно із нормативно-правовими актами Національного банку України та внутрішніми процедурами банку.
Доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, встановлений законодавством України.
За несвоєчасне списання (зарахування) коштів з рахунків (на рахунки) клієнтів банки несуть відповідальність згідно із законодавством України та укладеними договорами.
Платник несе відповідальність перед банком, що його обслуговує, згідно з укладеним між ними договором.
Банк не несе відповідальності за достовірність змісту платіжного доручення, оформленого клієнтом, а також за повноту і своєчасність сплати клієнтом податків, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (обов’язкових платежів).
Відповідальність за відповідність інформації, зазначеної в платіжному дорученні, суті операції, за якою здійснюється переказ, несе платник, який у разі її невідповідності має відшкодовувати банку завдану внаслідок цього шкоду.
Усі спори, які можуть виникнути з цих питань між учасниками розрахунків, вирішуються ними відповідно до законодавства України.
Спірні питання між банками та їхніми клієнтами розглядаються ними відповідно до законодавства України.
Платники й отримувачі коштів здійснюють контроль за своєчасним проведенням розрахунків та розглядають претензії, що виникли, без участі банку.
Дата добавления: 2014-12-09; просмотров: 1039;