Гіпертрофія піднебінних мигдалин.

Частіше буває в дитячому віці, часто сполучається з аденоїдами. Вони мають м'яку консистенцію, гладку поверхню, елементи запалення відсутні. Збільшені мигдалини можуть заважати ротовому подиху й проковтуванню їжі, часто буває утруднена мова, характерний кашель по ночах і храп. Умовним орієнтиром для визначення величини мигдалин є край передньої дужки і язичок. Відстань між ними ділиться на три частини. Збільшенням мигдалин на 1/3 цієї відстані розцінюють як I ступінь і т.д.

Лікування

1. в'язкі й припікальні засоби, полоскання розчином Танина 1:1000, змазування зева розчином Люголя, полоскання відваром кори дуба, шавлії. Фізіопроцедури - В/звук. При II-III ст. - тонзилотомія.

Ангіна

Ангіною називається загальне гостре інфекційне захворювання при якому місцеве гостре запалення вражає лімфоідну тканина частіше піднебінних мигдалин. Серед різноманітних збудників ангіни (коків, паличок, вірусів) більша роль належить гемолитичному стрептококу. Проникнення збудника в слизувату оболонку може відбуватися краплинний-краплинним-повітряно-краплинним і аліментарним шляхом при прямому контакті із хворим. Частіше захворювання виникає внаслідок аутоінфекції при ослабленні захисних сил організму. Джерелом інфекції можуть служити гнійні захворювання носа, придаткових пазух, каріозні зуби. моментом, Що Привертає, служать термічні, хімічні й механічні подразнення слизуватої н.м. Ангіни ділять на катаральні, лакунарні й фолікулярні. Розмножуючись стрептокок поширюється по лімфатичних шляхах, у процес утягуються регионарні л/у.