ПОБУДОВА ТАБЛИЦЬ

5.1. Таблиці застосовують для кращого унаочнення і зручності порівняння показників. Назва таблиці, при її наявності, повинна відбивати її зміст, бути точною, короткою. Назву варто розміщувати над таблицею.

При перенесені частини таблиці на ту чи іншу сторінки назву поміщають тільки над першою частиною таблиці.

Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць відповідно до рисунка 1

Таблиця _______ ---_____________________________

Номер найминування таблиці

Голівка		Підзаголовки граф
				Строки (горизонтальні ряди)

Рисунок 1

5.2. Таблиці, за винятком таблиць додатків, варто нумерувати арабськими цифрами з наскрізною нумерацією.

Таблиці кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами додаванням перед цифрою позначення додатка .Якщо в документі одна таблиця, вона повинна бути позначена "Таблиця 1" чи "Таблиця В.1", якщо вона наведена в додатку В.

Допускається нумерувати таблиці в межах розділу. У цьому випадку номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою.

5.3. На всі таблиці документа повинні бути наведені посилання в тексті документа. При посиланні варто писати слово "таблиця" із указівкою її номера.

5.4. Заголовки граф і рядків таблиці варто писати з виликої букви, а підзаголовки граф - з малої букви, якщо вони складають одне речення з заголовком, чи з прописної букви, якщо вони мають самостійне значення. Наприкінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф вказують в однині .

5.5.Таблиці ліворуч, праворуч і знизу, як правило, обмежують лініями.

Розділяти заголовки і підзаголовки боковика і граф діагональними лініями не допускається.

Горизонтальні і вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, допускається не проводити, якщо їхня відсутність не затрудняє користування таблицею.

Заголовки граф, як правило, записують паралельно рядкам таблиці. При необхідності допускається перпендикулярне розташування заголовків граф.

Голівка таблиці повинна бути відділена лінією від частини таблиці.

Висота рядків таблиці повинна бути не менш 8 мм,

5.6. Таблицю в залежності від її розміру, поміщають під текстом, у якому вперше дане посилання на неї, чи на наступній сторінці, а при необхідності, у додатку до документа.

Допускається поміщати таблицю уздовж довгої сторони аркуша документа.

5.7. Якщо рядки чи графи таблиці виходять за формат сторінки, її поділяють на частини, поміщаючи одну частину під іншою чи поруч, при цьому в кожній частині таблиці повторюють її голівку і боковик. При розподілі таблиці на частини допускається її голівку чи боковик заміняти відповідно номером граф і рядків. При цьому нумерують арабськими цифрами графи і (чи) рядка першої частини таблиці.

Слово "Таблиця" вказують один раз ліворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова "Продовження таблиці" із указівкою номера (позначення) таблиці відповідно до рисунка 2.

Якщо наприкінці сторінки таблиця переривається і її продовження буде на наступній сторінці, у першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю, не проводять.

Таблиці з невеликою кількістю граф допускається поділяти на частини і поміщати одну частину поруч з іншою на одній сторінці, при цьому повторюють голівку таблиці.

Рекомендується розділяти частини таблиці подвійною лінією товщиною 2s.

5.8. Графу "Номер по порядку" у таблицю включати не допускається. Нумерація граф таблиці арабськими цифрами допускається в тих випадках, коли в тексті документа маються посилання на них, при розподілі таблиці на частини, а також при переносі частини таблиці на наступну сторінку.

Для скорочення тексту заголовків і підзаголовків граф окремі поняття заміняють літерними позначеннями, установленими ГОСТ 2.321-84 ЕСКД, чи іншими позначеннями, якщо вони пояснені в тексті чи наведені на ілюстраціях, наприклад Д - діаметр, Н - висота,L - довжина.

5.9. Цифри в графах таблиць повинні проставлятися так, щоб розряди чисел у всій графі були розташовані один під іншим, якщо вони відносяться до одного показника. В одній графі повинна бути дотримана, як правило, однакова кількість десяткових знаків для всіх значень величин.

У пояснювальній записці не допускаються довгі міркування, повторення уже відомих доказів, великі виписки з підручників, спеціальної літератури чи інших джерел. Кожну главу необхідно починати з постановки задачі і закінчувати короткими висновками, що пояснюють логіку переходу від однієї частини роботи до іншої. Записка обов'язково повинна мати посилання на використовувані джерела.

Пояснювальна записка пишеться від руки чітким почерком (чи друкується на машинці або комп’ютері) і представляється в плетінні з пронумерованими сторінками. Наприкінці її містяться зміст і список використаної літератури.

Чинні методичні вказівки не є підручником, тому для успішного виконання проекту студенти повинні засвоїти навчальні курси, а також використовувати необхідні довідкові матеріали.

Усі схеми на аркушах і в пояснювальній записці варто виконувати з дотриманням відповідних умовних графічних позначень ГОСТів ЕСКД (ГОСТ 2.105-95 ЕСКД). Схеми повинні бути виконані чітко, з мінімальним перетинанням ліній і рівномірним заповненням листа. Кожне креслення повинне мати штамп.