Розмовний стиль.
Сфера використання – усне повсякденне спілкування в побутів, у сім’ї, на виробництві.
Основне призначення – бути засобом впливу й невимушеного спілкування, жвавого обміну думками, судженнями, оцінками, почуттями, з’ясування виробничих і побутових стосунків.
Слід відрізняти неформальне й формальне спілкування. Перше – нерегламентоване, його мета й характер значною мірою визначаються особистими (суб’єктивними) стосунками мовців. Друге – обумовлене соціальними функціями мовців, отже, регламентоване за формою і змістом.
Якщо звичайне спілкування попередньо не планується, не визначаються мета його і зміст, то ділові контакти передбачають їх попередню ретельну підготовку, визначення змісту, мети, прогнозування, можливих висновків, результатів.
У повсякденній розмові мовці можуть торкатися різних, часток не пов’язаних між собою тем, отже, їхнє спілкування носить частіше довільнийінформативний характер.
Ділова ж мова, як правило, не виходить за межі визначеної теми, має конструктивний характер і підпорядкована розв’язанню конкретних завдань, досягненню заздалегідь визначеної мети.
Основні ознаки:
· безпосередня участь у спілкування;
· усна форма спілкування;
· неофіційність стосунків між мовцями (неформальне);
· невимушеність спілкування;
· непідготовленість до спілкування (неформальне);
· використання несловесних засобів (логічних наголосів, тембру, пауз, інтонації);
· використання позамовних чинників (ситуація, поза, руки, жести, міміка);
· емоційні реакції;
· потенційна можливість відразу уточнити незрозуміле, акцентувати головне.
· Основні мовні засоби:
· емоційно-експресивна лексика (метафори, порівняння, синоніми та ін.);
· суфікси суб’єктивної оцінки (зменшено-пестливого забарвлення, зниженості);
· прості, переважно короткі речення (неповні, обірвані, односкладові);
· часте використовування різних займенників, дієслів із двома префіксами (поп-, пона-, поза-);
· фразеологізми, фальклоризми, діалектизми, просторічна лексика, скорочені слова, вигуки й т.д.);
· заміна термінів розмовними словами (електропоїзд – електричка, бетонна дорога – бетонка.
· Типові форми мовлення – усні діалоги та полілоги.
Норми розмовного стилю встановлюються не граматиками, як у книжних стилях, а звичаєм, національною традицією – їх відчуває і спонтанно обирає кожен мовець.
Жанри реалізації – бесіда, лист.
10.Лексика (від гр. lexicos - той, що відноситься до слова) - це сукупність слів, які вживаються у мові.
Наука, яка вивчає словниковий склад мови - значення слів, їх походження, зв'язок з іншими словами, має назву лексикологія(від гр. lexis - слово і logos - вчення).
Збором та систематизацією слів, а також теорією та практикою укладання словників займається лексикографія.
Дата добавления: 2014-11-29; просмотров: 955;