Представлення телевізійного сигналу

В аналоговій техниці використовується наступна схема кодування кольорів:

• сигнал яскравості Y = 0.299R + 0.587G + 0.114B;
• різницевий сигнал U = R - Y;
• різницевий сигнал V = B - Y.

Було встановлено, що зорова система людини менш чутлива до кольорових просторових змін, ніж до яскравісних. І без явної втрати якості кількість кольорових відліків в кожному рядку можна зменшити вдвічі. Саме таке представлення, яке позначається як 4:2:2 (Y:U:V), використовується в телебаченні.

Сигнал Y співпадає з формованими в системах чорно-білого телебачення сигналами яскравості. Сигнали U і V підмішуються до сигналу Y. Таким чином, телевізійний відеосигнал є комбінацією різних компонент: яскравості, кольору, синхроімпульсів в одному сигналі. Таке об’єднання отримало назву композитного аналогового сигналу.

В приймачі проходить зворотній процес декодування:

R = Y + U,

B = Y + V,

G = Y - 0.509U - 0.194V.

Для покращення якості зображення замість композитного аналогового відеосигналу використовується компонентний відеосигнал, який складається з двох окремих компонентних відеосигналів Y/C: Y - сигнал яскравості та синхроімпульсів, C - кольорова складова. Такий сигнал використовується в апаратурі класу S-VHS (Super Video Home System).

Наступним кроком до підвищення якості є перехід до компонентного сигналу YUV. Це відеосигнал, що складається з трьох незалежних компонент: Y - інформація про яскравість і синхроімпульси, U і V - кольорорізнісні сигнали. При такому кодуванні вдається досягнути професійної якості зображення.