Технології медіаіндустрії
Объективная оценка, основанная на статистических данных за первый квартал 2009 года, по общему количеству обнаруженных дефектных деталей и узлов (рис. 1;5;), указывает на явное лидерство агрегатов типа ГТ-6-750. Вторые по значимости – агрегаты типа Ц-16. По остальным типам агрегатов распределение дефектов почти равномерное.
По второму кварталу 2009 года по общему количеству обнаруженных дефектных деталей (рис. 2;6;) лидирует агрегат типа ГТ-750-6. Второй по значимости агрегат типа ГТК-25ИР.
По III кварталу 2009 года по общему количеству обнаруженных дефектных деталей и узлов (рис. 3;7;) лидером является агрегаты типа ГТН-25-1. Не намного от них отстают агрегаты типа ГТН-6.
Анализируя общее количество обнаруженных дефектов за I-III кварталы 2009 года (рис. 4;8;) можно выявить три типа агрегатов имеющих наибольшее количество недопустимых дефектов. Это агрегаты типа: ГТ-750-6, ГТН-25-1, ГТН-6. По остальным типам агрегатов распределение дефектов почти равномерное.
Исходя из диаграммы количества ремонтов по типам ГТУ (рис.9) и анализируя диаграмму распределения недопустимых дефектов по типам ГТУ (рис. 4) можно сделать вывод, что при сравнительно небольшом количестве ремонтов на агрегатах типа ГТ-750-6, ГТН-25-1, ГТН-6 зафиксировано наибольшее количество недопустимых дефектов.
Анализ графика распределения общего количества недопустимых дефектов по типам ГТУ и КС (рис.10) позволяет сделать вывод, что по критериям отбраковки лидируют: Истьенское УМГ агрегаты ГТ-750-6, Курское УМГ (КС Черемисиново) агрегаты ГТН-6 и Донское УМГ агрегаты ГТН-25-1.
Технології медіаіндустрії
Частина 2
Зміст
Особливості створення, функціонування та використання мультимедійної продукції 10
Апаратне забезпечення мультимедіа. 12
Комп’ютерні платформи. 13
Стандарти мультимедіа РС.. 13
Сучасний мультимедіа-комп’ютер. 13
Техніка мультимедійних обчислень. 16
Складові систем мультимедіа: текст. 17
Формати текстових файлів. 17
Проблеми, пов’язані з кодуванням тексту кирилиці. 18
Огляд програм для створення текстових документів. 19
Текстові процесори. 19
Сканування та розпізнавання тексту. 22
Сканери, загальні принципи. 22
Принцип роботи OCR-систем.. 22
Способи розпізнавання символів. 23
Програмне забезпечення систем розпізнавання. Загальні вимоги. 24
Програмне забезпечення OCR-систем.. 25
Тема3: Складові системи мультимедіа: графіка. 27
3.1 Растрова графіка. 27
3.1.1 основні визначення та характеристики. 27
3.1.2 Моделі кольорів. 28
3.1.3. Недоліки растрової грфіки. 29
3.2 Векторна графіка. 30
3.2.1. Основні об’єкти векторної графіки. 30
3.2.2. Відмінності зображення у растровій графіці та векторній графіці. 31
3.2.3 Сфери застосування векторної графіки: 31
3.3 Фрактальна графіка. 32
3.4.1.Растрові формати. 32
Алгоритми декодування в JPEG. 53
Створення послідовних файлів JPEG. 53
Векторні формати. 59
4. Складові систем мультимедіа: звук. 63
4.1. Основні властивості звуку. 63
4.2. Основні характеристики звуку. 64
4.4. Одиниці вимірювання інтенсивності звуку. 66
4.5. Параметри, що характеризують звуковий тракт. 67
4.6 Методи синтезу звуку. 68
4.7 Методи обробки звуку. 70
4.8 Шляхи отримання звуку на персональному комп’ютері 71
4.9 Структура сучасних звукових карт. 72
4.10 Параметри звукових карт. 73
4.11 Тривимірний звук. 74
4.12 Сумісність звукової системи. 79
4.13 Огляд звукових карт. 80
4.14 Формати звукових файлів. 81
4.15 Програмне забезпечення для створення та обробки звуку. 84
5. Складові систем мультимедіа: анімація і відео. 85
5.1 Комп’ютерна анімація. 85
5.2 Формати файлів. 86
5.3 Огляд програм для створення анімації 87
5.4 Віртуальна реальність. 88
5.4.1 Засоби відтвореня ВР. 89
5.4.2 Способи створення стереозображень. 90
5.5 Аналогове відео. 90
5.6 Способи відтворення відеосигналу. 91
5.7 Представлення телевізійного сигналу. 92
5.8 Відеостандарти. 93
5.9 Формати аналогових відеокамер. 94
5.10 Цифрове відео. 95
5.11 Апаратні засоби роботи з відео. 95
5.12 Технологія відеомонтажу. 96
5.13 Види відеомонтажу. 97
5.14 Формати файлів. 100
5.16 Стандарти кодування відео MPEG.. 101
5.17 Дефекти відеозображень при використанні методів стиснення MPEG.. 104
5.18 3D-акселерація. 105
5.19 Будова 3D-акселератора. 108
5.20 Основні характеристики 3D-акселератора. 109
5.21 Чіпсети для 3D-акселераторів. 109
5.22 Програмне забезпечення для 3D-акселераторів. 111
5.23 Практика створення мультимедійних видань. 113
5.23.1 Програми для створення мультимедіа-презентацій. 113
5.23.2 Авторські системи. 113
5.24 Шляхи створення мультимедійних видань. 115
5.25 Компакт диски. Стандарти. 117
5.25.1 Основи технології CDROM... 117
5.25.2 Стандарти CDROM... 118
5.25.3 Програми підготовки і запису компакт-дисків. 119
Література. 120
Вступ
Мультимедіа – інформаційна технологія (технологія інформації), що інтенсивно розвивається.
Ознаки технології мультимедіа:
§ Інтеграція: в одному програмному продукті різнорідних видів інформація як традиційних (текст, таблиці, ілюстрації), так і оригінальних (мова, музика, фрагменти відео фільмів, анімація, і тому подібне). Для кожного виду інформації ( представлення, обробка, перетворення) мушуть використовуватись відповідні технічні пристрої.
§ Робота в реальному часі: текст, графічна – соматичні за своєю природою. А ось аудіо та відео системи розглядаються лише в реальному масштабі час.
§ Новий рівень: інтерактивного зв’язку “людина-комп’ютер”, коли в процесі діалогу користувача отримує більш широку ТС різнобічну інформацію, що обумовлює покращення умов навчання, роботи на відпочинку.
Отже, мультимедіа (від лат. “багато засобів”) – це комплекс апаратних та програмних засобів, що дозволяють користувачу працювати в діалоговому режимі, працювати з різнорідними даними (графікою, текстом, звуком, відео), організованими у вигляді єдиного інформаційного середовища.
Мультимедіа може розглядатись з трьох боків:
§ по-перше, мультимедіа – як ідея, тобто новий підхід до збереження інформації різного типу в єдиній цифровій формі;
§ по-друге, мультимедіа – як обладнання для обробки та збереження інформації, без якого неможливо реалізувати мультимедіа-ідею;
§ по-третє, мультимедіа – це програмне забезпечення, що дозволяє об’єднати окремі елементи інформації в закінчену мультимедіа-аплікацію.
Потрібно відрізняти поняття “мультимедіа” і “ множинні засоби передавання інформації” (multiple media) [1]. Різницю між ними краще побачити з точки зору користувача.
Відомо, що різні засоби передавання інформації сприймається по-різному: ми просто говоримо, ми читаємо текст, дивимось на зображення, слухаємо звуки, і тому подібне. Ці види сприйняття називаються МОДАЛЬНОСТЯМИ. Леноксинні засоби передавання інформації вимагають від нас переходу від одної модальності до іншої, наприклад, спочатку читається якийсь текст, потім передивляються рисунки і т. д. Такими були багато із перших “мультимедійних” презентацій на компактних-дисках.
У сучасних мультимедійних засобах при роботі із набором різних засобів передавання інформації модальності сполучаються. Прикладом може служити сучасний відео кліп. Тут музичні і рухомі зображення, як правило, подаються у виді єдиної композиції, коли візуальна дія використовується як ілюстрація лірики.
Із врахуванням механічного ухилу мультимедіа можна розглядати як довільну комбінацію двох чи більше засобів передавання інформації, яка представлена у цифрову виді і яка досить ефективно інтегрована для того, щоб її можна було представляти за допомогою єдиного інтерфейсу чи керувати нею за допомогою однієї комп’ютерної програми.
Дата добавления: 2014-12-08; просмотров: 808;