Діагностика.

Перелік діагностичних досліджень гострих форм ІХС
Відділення реанімації та інтенсивної терапії (обов’язкові)
• Моніторування ЕКГ, АТ, рО2
• Лабораторні дослідження
– загальний аналіз крові
– рівень ліпідів у крові
– кислотно-осно'вний стан
– електроліти крові (К⁺, Nа⁺, Са2⁺, Мg²⁺)
– глюкоза

– креатинфосфокіназа (КФК), МВ-фракція КФК (МВ-КФК), лактатдегідрогеназа (ЛДГ),

аспартатамінотрансфераза (АСТ), за можливості – тропонін Т

– коагулограма (тромбіновий час, вільний гепарин, фібриноген, активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ), антитромбін III, час згортання крові)

– ЕКГ

– ЕхоКГ

За наявності показань

• Рентгенографія органів грудної клітки

• Ургентна коронароангіографія

• Холтерівський моніторинг

• ЕКГ

• Добовий моніторинг АТ

Відділення реабілітації (обов’язкові)

• Аналіз крові загальний, аналіз сечі загальний

• ЕКГ реєструється з урахуванням розширення рухового режиму до і після навантаження (200, 500, 1000 м;

17, 22 сходинки)

За наявності показань

• Рентгенографія органів грудної клітки

• Ургентна коронароангіографія

• Холтерівський моніторинг

• ЕКГ

• Добовий моніторинг АТ

• Лабораторні дослідження (кислотно-осно'вний стан (КОС), електроліти крові, ЛДГ, КФК, МВ-КФК, АСТ)

• Перфузійна сцинтиграфія міокарда з ²⁰¹Тl або з ^99mТc МІВІ з навантажувальною пробою

• Радіонуклідна вентрикулографія з еритроцитами, міченими ^99mТc, під навантаженням

Перелік діагностичних досліджень хронічних форм ІХС (обов’язкові)

• Оцінка клінічних симптомів (синдром стенокардії) та факторів ризику

• Аналіз крові (гемоглобін)

• Біохімічний аналіз крові (ХС загальний, ХС ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ), ХС ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), ХС ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ), тригліцериди (ТГ), глюкоза, К⁺)

• ЕКГ у спокої (12 відведень)

• ЕКГ-проба з фізичним навантаженням на тредмілі або ВЕМ; у разі неможливості проведення останніх або за необхідності додаткової діагностики – черезстравохідна стимуляція передсердь або фармакологічні проби, провокуючі ішемію міокарда (дипіридамол)

За наявності показань

• Холтерівське моніторування ЕКГ( виявлення епізодів німої ішемії або аритмій)

• Провокуючі коронарний вазоспазм проби (ергометринова, гіпервентиляція, холодова)

• ЕхоКГ у спокої (виявлення скоротливих аномалій міокарда)

• Стрес-ЕхоКГ з добутаміном (виявлення гібернованого міокарда)

• Перфузійна сцинтиграфія міокарда з ²⁰¹Тl (виявляє дефекти перфузії) або з ^99mТс МІВІ з навантажувальною пробою

• Радіонуклідна вентрикулографія з еритроцитами, міченими ^99mТс, з навантаженням

• Коронароангіографія (у пацієнтів, резистентних до медикаментозного лікування у високих дозах)

Ускладнення ІХС. Ускладнення ІМ перелічені в класифікації (див.вище). Ускладненнями ІХС є також розвиток аритмій і блокад, гострої і хронічної серцевої недостатності, формування аневризм і травматичні ураження міокарду включно з його розривом.