Надійність та ефективність інформаційних систем

Якість створення інформаційних систем визначається її ефективністю та надійністю.

Основні положення та визначення наведено в ГОСТ 24.701–86 «Надежность АСУ», ГОСТ 24.702–85 «Эффективность АСУ».

Надійність інформаційної системи – це її властивість зберігати в часі в установлених межах значення всіх параметрів, які характеризують здатність системи виконувати потрібні функції в заданих режимах і умовах експлуатації.

Надійність інформаційної системи має властивості безвідмовності, ремонтопридатності, а інколи й довговічності.

Рівень надійності інформаційної системи залежить від таких факторів:

1) складу та рівня надійності технічних засобів, їх взаємодії та надійної структури;

2) складу та рівня надійності програмних засобів, їх можливостей і взаємозв’язку в структурі програмного забезпечення інформаційної системи;

3) раціонального розподілу задач, які розв’язуються системою, між технічними засобами, програмним забезпеченням і персоналом;

4) рівня кваліфікації персоналу, організації робіт і рівня надійності дій персоналу інформаційної системи;

5) режимів, параметрів і організаційних форм технічної експлуатації комплексу технічних засобів;

6) ступеня використання різних видів резервування (структурного, інформаційного, часового, алгоритмічного, функціонального);

7) ступеня використання методів і засобів технічної діагностики;

8) реальних умов фукціонування інформаційної системи.

Ефективність інформаційної системи визначається порівнянням результатів від функціонування інформаційної системи і затрат усіх видів ресурсів, необхідних для її створення, функціонування та розвитку.

До показників затрат ресурсів відносять матеріальні, людські, фінансові, часові та ін.

Ефективність інформаційної системи оцінюють у таких випадках:

1) при формуванні вимог, що висуваються до інформаційної системи;

2) при аналізі інформаційних систем, які створюються чи функціо­нують, на відповідність заданим критеріям;

3) при виборі найкращого варіанта створення, функціонування та розвитку інформаційної системи;

4) при синтезі найдоцільнішого варіанта побудови інформаційної системи за критерієм «ефективність – затрати».

Доцільність варіантів побудови інформаційної системи залежить від балансування приросту ефективності Е, отриманої за рахунок створення чи вдосконалення інформаційної системи, і затрат Q.

Математично це можна записати так:

mах Е при Q = const

або у вигляді оберненої задачі

min Q при E = const.

Якщо приріст ефекту представлений в грошовому вираженні, то економічна ефективність інформаційної системи визначається у вигляді трьох основних показників:

1) річного економічного ефекту;

2) розрахункового коефіцієнта ефективності капітальних затрат на розробку і впровадження інформаційної системи;

3) терміну окупності капітальних затрат на розробку та впровадження інформаційної системи.

Контрольні запитання

1. Що таке економічна інформація?

2. Які ви знаєте функції управління?

3. Визначити цикл управління економічним об’єктом.

4. Зробити класифікацію економічної інформації за функціями, які вона виконує.

5. Дати визначення атрибута.

6. Дати визначення економічного показника.

7. Дати визначення документа.

8. Дати визначення масиву.

9. Що таке інформаційна сукупність?

10. Яка мета створення інформаційної системи?

11. Назвати основні задачі, які потрібно розв’язувати в процесі створення інформаційної системи?

12. Які основні принципи створення інформаційної системи?

13. Які є підходи до створення інформаційної системи?

14. Які основні принципи системного підходу?

15. Що таке декомпозиція інформаційної системи?

16. Які можливі структури при аналізі й описуванні інформаційних систем?

17. Що таке надійність і ефективність інформаційної системи?