Інформатизація в Україні

В Україні національна інфраструктура знаходиться ще в зародковому стані, але, як показує міжнародний досвід, буде розвиватися подібно акселерату. Зараз є розрізнені мережі, які не являють собою загальну систему, що утрудняє входження України в європейські інформаційні та економічні структури.

Абонентом мереж Internet на Заході може бути кожний громадянин. Для цього йому необхідно зареєструватися в "Internet-провайдерс" (фірма, що надає послуги по виходу в Internet за певну абонентну плату).

Користувачеві доведеться також оплачувати послуги телефонних мереж, по яких він буде зв'язуватися з провайдером. Наші телефонні канали за своїми технічними характеристиками відстали на десятиріччя і не дають повноцінних можливостей по використанню всього спектра послуг Internet. Тому найбільш прийнятним варіантом для сучасної України є створення багатофункціональних систем кабельного телебачення, за допомогою яких кожний може за прийнятну плату стати абонентом Internet.

У даний час у всьому світі з подачі віце-президента США А. Гора (ініціатива Гора по Глобальній інформаційній структурі) розгортаються роботи по ідеологічному, інформаційному та технічному оформленню Глобальної інформаційної структури. Європейське співтовариство включилося в цю роботу, розвиваючи концепцію європейської інформаційної інфраструктури.

Фрагментами такої інфраструктури і складовими її є національна інформаційна інфраструктура. Для того, щоб національна інформаційна інфраструктура могла стати повноцінним фрагментом, вона повинна задовольняти певним вимогам. Нам при побудові Національної інформаційної інфраструктури потрібне залучення інвестицій приватного сектора і розробка стратегії створення сучасної Національної інформаційної інфраструктури. Необхідно привести у відповідність з міжнародними нормами державне законодавство і нормативно-правові акти, що стосується залучення приватних інвестицій при створенні і розвитку Національної інформаційної інфраструктури. Потрібна приватизація телекомунікаційних структур і надання користувачам сучасних телекомунікаційний послуг на прийнятних загальнодоступних умовах.

Важливим сегментом Національної інформаційної інфраструктури є кабельні мережі, які частіше називають "мережі кабельного телебачення", єдині мережі, які приходять в будинок кожного жителя нашої країни. Вони є капілярною системою Національної інформаційної інфраструктури. По мережах можна передавати не тільки телебачення, а і електронну пошту, Internet і т.п. Проте для цього важливого сегмента інформаційного простору України законодавство ще не розроблене.

Будівництво мереж багатоканального телебачення в Україні ведеться із застосуванням застарілих технологій і на застарілому обладнанні, що вже приводить до засмічення інформаційної структури держави реліктами колишніх часів технічного відставання. Велика частина обладнання, яка в даний час в Києві закладається в проекти і використовується при будівництві телемереж, заздалегідь обумовлює відставання не менш ніж на десять років.

Приблизно 40% жителів Києва користуються послугами досить розвиненої мережі кабельного телебачення. У них не тільки невелика пропускна здатність (17-18 каналів телебачення), а і недостатня висока якість зображення. Це позбавляє абонентів кабельних мереж на багато років уперед не тільки можливості, а і перспектив реального використання нових систем телебачення, в тому числі, інтерактивного, послуг, що надаються сучасним ринком телекомунікацій, надовго позбавляє Україну можливості реального приєднання до європейських і світових структур.

Сьогодні вже на стадії розробки проектів необхідно передбачити можливість використання обладнання, проведення монтажних робіт по будівництву кабельних мереж (телебачення) з урахуванням найбільш сучасних технологій і обладнання.

Практика високорозвинених в інформаційному плані країн свідчить, що кабельні мережі, які створювалися раніше лише для передачі програм телебачення і радіомовлення, сьогодні все частіше використовуються для надання інших інформаційних послуг: інтерактивне телебачення, телефонія (супутникова), Internet, електронна пошта. Так, згідно з даними Дослідницького центра консорціуму операторів кабельних мереж, які об'єднують 85% передплатників послуг мереж в США і 75% в Канаді, в об'ємі всього прибутку від експлуатації мережі, багатоканальне телебачення (40 і більше каналів) дає менше за 50% прибутку, тобто велику частину прибутку дають інші інформаційні послуги. У даний час в Україні при видачі ліцензії на створення кабельних мереж вимога їх багатофункціонального використання відсутня.

Ми зустрічаємося не просто з технічною стороною проблеми, а і з соціальними, правовими питаннями, питаннями безпеки держави. Масовість і подальший обхват багатофункціональними мережами кабельного телебачення якісно змінять ситуацію в інформаційному просторі України з точки зору інформаційної безпеки держави. У пресі є приклади інформаційної інтервенції з боку російських фірм, які з метою конкурентної боротьби здійснили дії, що привели до блокування телекомунікаційний каналів українських фірм, яким, зокрема, користуються владні структури нашої держави. Відомі випадки поширення через мережу Internet інструкції по виготовленню в домашніх умовах вибухівки, поширення порнографії і т.д. Гостро стоять питання по інформаційній безпеці, оскільки сьогодні при зв'язку по Internet з двома організаціями в Україні, інформація передається через зарубіжні країни, в тому числі і США (через супутник). Це не дивно, оскільки вітчизняні провайдери зацікавлені мати виходи в Internet через ведучі зарубіжні фірми.

На цьому фоні досить тривожно представляється ситуація відсутності правового урегулювання багатьох питань в інформаційному просторі України, недостатньої нормативно-правової бази та органу з функціями контролю і відповідних повноважень в сфері формування цієї області інформаційної структури держави. Існує гостра необхідність у введенні національних пріоритетів у вказаній сфері, які потрібно контролювати. Інакше держава, його інформаційний простір стануть незахищеною ареною інформаційних воєн. Потрібна розробка і затвердження ряду нормативних документів, які забезпечили б розвиток якісно нових інформаційних мереж України, здатних витримати співпрацю з найбільш сучасними європейськими системами і прискорити входження України в європейську і світову інформаційну інфраструктуру (GII і EII).

Своїм указом Президент України зобов'язав відповідні міністерства і відомства в найкоротші терміни розробити блок законів, регулюючих інформаційний простір України, що знову формується. Серед них закони "Про супутникове і кабельне телебачення", "Про міжнародний інформаційний обмін" і інше.

У проекті закону потрібно більш чітко визначити сферу, яку регулює цей закон. Надзвичайно чітко необхідно визначити суб’єктне регулювання цього закону, оператора кабельних або інформаційних мереж. Під оператором кабельної мережі розуміється організація, уповноважена використати кабельну мережу для подачі кінцевому користувачеві (споживачеві) якої-небудь інформації. Для нього встановлюються пріоритети трансляції програм і надаються відповідні права. На перехідному етапі розвитку України подібні закони необхідні, оскільки унікальність ситуації і в тому, що не ми розробляємо ті технічні засоби, які є основою даного етапу розвитку сучасного високорозвиненого суспільства.

Разом з тим, як такого "кабельного" або "супутникового" телебачення не існує так само, як немає в даний час дискетного або модемного комп'ютера. Не має особливого значення, як переданий сигнал: його можна передати через супутник, кабель, ефір. Необхідний закон, регулюючий діяльність оператора кабельної мережі з урахуванням того, що передається не тільки телесигнал, а і ряд інших інформаційних блоків. Така постановка питання дає можливість чітко визначити суб'єкт, який регулюється цим законом.

Провайдери це і є оператори інформаційної мережі (мереж). Їх діяльність необхідно регулювати, так як активність в цій сфері надзвичайно велика. Назріла гостра необхідність введення оператора інформаційної мережі. В даний час відсутнє законодавче положення про регулювання провайдерів Internetу в Україні. За допомогою закону про оператор інформаційних мереж ми зможемо регулювати і теле-, і кабельні мережі. Ця проблема може викликати необхідність розробки не одного, а двох законів: "Про оператор інформаційних мереж" і "Про кабельні мережі".

Для урегулювання цього процесу Національне агентство з питань інформатизації при Президентові України пропонує в грудні наступного року провести загальні збори провайдерів Internetу під егідою агентства.

Internet додав світу нову якість, усунувши поняття "відстань" і стиснувши "час" в сфері комунікації. Масове підключення до Internetу викличе вибух в психології нашого народу, яка у нас має свою специфіку. У нас зруйнована релігійно-етнічна структура в суспільстві, немає "гальм" і єдиної об'єднуючої ідеї. Зіткнення нерозвиненого, нестійкого суспільства (з "картинами", що склалися, баченням світу) з цими реаліями приведе до непередбачуваних результатів. Все це складає соціальну специфіку підключення Internet, і ключовим суб'єктом тут виступає вказаний оператор.

Вирішити ці питання у нас сьогодні може тільки держава. Не випадково подібні держструктури є не тільки в пострадянських державах (Росії, Естонії і інше), а і у Франції, Великобританії. Тому необхідно захистити суспільство, інформаційний ринок України на державному рівні, надати державну підтримку підприємствам, які впроваджують нові технології в галузі інформаційного обслуговування і діяльність яких направлена на розвиток інформаційних мереж на рівні стандартів високорозвинених країн.

Тому доцільно здійснення наступних заходів під керівництвом авторитетної державної інстанції, що має відповідні повноваження, наприклад, Національного агентства з питань інформатизації при Президентові України спільно з Госкомзв'язку України:

• проведення експертизи проектів багатофункціональних систем кабельного телебачення, баз і банків даних, контроль сумісності їх використання в єдиній інформаційній системі України;
• організація робіт по сертифікації і стандартизації, захист вітчизняних виробників в сфері будівництва сучасних багатофункціональних кабельних мереж;
• координація використання кредитів, інвестицій і технічного сприяння мережевої інформаційної інфраструктури масового рівня, а також організація і контроль за проведенням конкурсів, тендерів інвестиційних проектів для підприємств-претендентів;
• сприяння розвитку здорової конкуренції, організація державної підтримки підприємствам, які впроваджують нові інформаційні технології;
• при розробці закону про кабельне телебачення врахувати питання розвитку інформаційних аспектів, багатофункціонального використання мереж кабельного телебачення.