Об'єктивна необхідність, місце та роль інформатизації суспільства

Спілкування, комунікації, обмін інформацією властиві усім живим істотам, але в особливому випадку - людині. Одержання інформації з навколишнього світу, її аналіз і генерування складають одну з головних функцій, що відрізняє людину від іншого живого світу. Інформація дозволяє людині орієнтуватися в навколишньому оточенні, стимулює його діяльність, визначає його поводження в конкурентній боротьбі, забезпечує його життєдіяльність.

Головним засобом приборкання інформаційних потоків служило залучення до інформаційної сфери додаткової кількості людей. З розвитком продуктивних сил, ускладненням виробництва, його спеціалізацією і кооперацією спостерігалося прискорення цього процесу. Це пов'язано з тим, що обсяги інформації постійно збільшувалися, а складність її обробки зростала. У США, наприклад, частка людей, що займаються збором, обробкою і аналізом інформації, у загальній кількості працюючих зросла за останні п'ятдесят років багаторазово і в даний час перевищила 50 відсотків, при цьому вартість документообігу склала 100 мільярдів доларів на рік. І це явище характерно для усіх промисловорозвинених країн. Таке зростання багато в чому визначається і тим, що продуктивність праці людей, зайнятих в інформаційній сфері зростає набагато повільніше, ніж у тих, що безпосередньо створюють матеріальні цінності.

Принципові зміни у відношенні людини до інформації відбулися в зв'язку з новою можливістю перейти від ручних способів збору й обробки інформації до автоматизованого. Комп'ютер, що відкрив для людини майже необмежені можливості в питаннях оперування інформацією, дозволив перетворити її в ресурс, від стану якого залежить розвиток економіки будь-якої країни. Поряд із енерго- і фондоресурсом необхідний і інформаційний ресурс, що визначає ступінь застосування прогресивних технологій.

Інформаційні ресурси - це сукупність інформації, що використовується в усіх сферах людської діяльності: виробництві, науці та техніці, керуванні суспільством і т.д., яка організована та обробляється спеціальним чином. В даний час це поняття широко застосовується поряд із такими поняттями як матеріальні, енергетичні і трудові ресурси.

Майже півсторіччя тому американський математик, батько кібернетики, Норберт Вінер сказав про інформацію: “Інформація є інформація, не матерія і не енергія”, бажаючи підкреслити її особливу, нематеріальну сутність. Людству знадобилося 30-40 років (мить у житті цивілізацій), щоб перетворити інформацію з категорії наукової в категорію комерційну, у такий же принциповий чинник розвитку, як сировина й енергія. Тепер, щоб заповнити запаси сировини й енергії, що зменшуються, людство гостро потребує інформації, що відчиняє нові шляхи більш раціонального й ощадливого одержання засобів для підтримки своєї життєдіяльності (мал. 1).