Методичні вказівки до розробки нормативної частини фінансової програми.

Індивідуальні завдання студентам для виконання розрахунків по нормативній частині фінансової програми доводяться викладачем по відповідних роках прогнозного періоду. Завдання формулюється за одним з трьох варіантів:

1) покращення стану платіжного балансу;

2) коригування обсягу валових міжнародних резервів;

3) приведення грошової пропозиції у відповідність із величиною грошового попиту.

Для виконання завдань лабораторної роботи в частині побудови нормативного сценарію необхідно розрахувати ряд показників.

1. Для років, по яких встановлено індивідуальне завдання з покращення стану платіжного балансу, розраховується показник відношення сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу до ВВП у %.

2. Для років, де потрібно – відповідно до індивідуального завдання – коригувати обсяг валових міжнародних резервів, розраховуються показники достатності цих резервів. Контрольним є показник "Валютні резерви НБУ у тижнях імпорту". Але в останні роки у зв’язку із збільшенням рівня інтеграції міжнародного ринку капіталів і підвищенням імовірності відпливу капіталу з країни набув поширення інший підхід. За цим підходом для визначення достатності резервів розраховується відношення валових міжнародних резервів до грошової бази, деномінованої в іноземній валюті (GIR/H,$ - у %).

Студент повинен зробити розрахунок цього показника на основі даних табл. 7 та 2 і внести його значення у відповідну графу під матрицею на аркуші ШАБЛОН робочого файлу (книги) FINPROG–STUDY.

3. Для років, де потрібно коригувати обсяг грошової пропозиції, розраховується різниця між темпом її приросту і темпом приросту попиту на гроші за формулою: (NDC_t - NDC_t-1+ NFA_t -NFA_t-1)*100/ М_t-1-(М_t^d - M^d_t-1)*100/M_t-1[8].

Далі необхідно відповісти на контрольні питання нормативної частини фінансової програми та виконати завдання з покращення її відповідних показників.

Контрольні питання по нормативній частині фінансової програми та відповіді на них

К. (Для років, по яких встановлено завдання з покращення стану платіжного балансу). Шляхом зміни даних у таблицях визначитися, які показники здатні впливати на абсолютну величину сальдо платіжного балансу (нефінансове сальдо):

а) дохід від інвестицій;

б) поглинання;

в) експорт/імпорт товарів;

г) трансферти;

д) номінальний ВВП;

е) інші показники.

Л. (Для років, де потрібно коригувати обсяг валових міжнародних резервів). На рівень достатності валових міжнародних резервів впливають наступні показники:

а) зовнішні платежі;

б) чисті іноземні активи;

в) валютні інтервенції НБУ;

г) резервні зобов’язання;

д) зовнішні надходження.

М. (У варіантах, де завдання стосуються відповідності грошової пропозиції грошовому попиту). На величину різниці між темпами приросту грошової пропозиції і грошового попиту впливають:

а) показники банківського фінансування уряду;

б) величина грошового мультиплікатора;

в) складові рахунку поточних операцій платіжного балансу;

г) валютні інтервенції НБУ.

Після відповідей на контрольні питання слід внести зміни в екзогенні чинники, які визначають необхідність коригування ендогенних показників відповідно до заданого варіанту індивідуального завдання. За допомогою формул з посиланнями, які записані у відповідних комірках таблиць, студент повинен знайти місцезнаходження потрібних екзогенних показників, які підлягатимуть коригуванню. Далі необхідно з’ясувати, в якому напрямку і до якої величини слід змінити їх значення для досягнення бажаного рівня залежного показника (дотримання вимог обмеження). Такий пошук здійснюється шляхом підбору потрібного значення показника.

1. З метою досягнення позитивного значення сальдо платіжного балансу (в межах 3-5% ВВП)[9] необхідно змінити величину визначених раніше параметрів, після чого вказати у відповідній таблиці на аркуші ШАБЛОН, який (які) саме показник було при цьому змінено (його назва) і до якої величини (нове значення показника)[10].

Здійснюючи коригування відповідних показників, слід враховувати наступне обмеження: темп приросту імпорту товарів та послуг (ІМ_t-IM_t-1)/IM_t-1 не повинен перевищувати темп приросту номінального ВВП (Y^N_t-Y^N_t-1)/Y^N_t-1.

Після досягнення прийнятного значення показника сальдо поточного рахунку необхідно усунути незабезпечене фінансування. Для цього студент повинен визначитися, які зовнішні для програми показники можна з цією метою змінювати. Здійснені зміни мають також бути внесені до згаданої таблиці.

2. Для років, де потрібно коригувати обсяг валових міжнародних резервів, в межах фінансової програми необхідно знайти можливості для його збільшення та доведення до оптимального рівня. З цією метою необхідно переглянути ряд екзогенних показників[11].

Оптимізуючи обсяги резервів, необхідно врахувати обмеження щодо незабезпеченого фінансування[12]. Від'ємне значення останнього необхідно ліквідувати, отримати додатне значення або не допускати збільшення величини.

3. Для років, де потрібно коригувати обсяг грошової пропозиції, необхідно здійснити зміну потрібних показників, слідкуючи за тим, щоб показник достатності валових міжнародних резервів не зменшився нижче припустимого рівня. Також небажаною є втрата позитивних значень для сальдо СА та NF. У цьому полягають обмеження щодо даного варіанту індивідуального завдання.

Наприклад, при виконанні завдання з підвищення рівня достатності валових міжнародних резервів для 1998 року до 40% збільшення величини валютних інтервенцій на 1200 млн.дол. призводить до погіршення показника незабезпеченого фінансування на таку саму величину. Отже, становище необхідно виправляти, вплинувши на чинники, що визначають значення останнього (табл. 2). Якщо, наприклад, довести обсяги експорту товарів до рівня 16821 млн.дол., це усуне від’ємне значення NF, але при цьому перевищення темпів приросту грошової пропозиції порівняно з темпами приросту грошового попиту збільшиться майже удвічі. Тому необхідно знайти інші джерела для розв’язання проблемної ситуації навколо незабезпеченого фінансування або відшукати можливості для збалансування грошового ринку.