Статті Б. Хмельницького 1654
Усний договір (в Переяславі 8 січня 1654 р.)не задовольняв гетьмана і старшину своїм змістом, оскільки стосувався лише загальних положень входження України у підданство до Росії; тож, прагнучи домогтись від царя збереження їхніх прав і привілеїв та вольностей Української держави, а передусім реальної військової допомоги у боротьбі з Польщею, вони вимагали письмового договору і запропонували свої умови царю. Проект договору розроблявся довго і ретельно; він складався з 23 пунктів (статей), які грунтувались на усному договорі з Росією і викладались у вигляді чолобитного прохання. Українські посли представили «Просительні статті про права усього малоросійського народу» із 23 пунктів і отримали на них • відповідь у вигляді 11 царських резолюцій і трьох окремих жалуваних грамот, відомих під назвою «Березневі статті».
17 лютого 1654 р. повноважні посли України – генеральний суддя Самійло Зарудний і переяславський полковник Павло Тетеря – повезли цей документ до Москви і 14 березня передали його цареві, та він повернув його їм на доопрацювання. 21 березня царю було подано скорочений документ з 11 статей, цар і бояри розглянули його і супроводили кожну із статей своїм указом; і у такому вигляді як “Статті Б.Хмельницького” у редакції московського уряду, тобто козацька петиція із царськими резолюціями, документ став відомий як “Березневі статті” (“Московські статті”). 27 березня 1654 р. посли отримали їх та “Жалувану грамоту царя Олексія Михайловича Війську Запорізькому”, а також жалувані грамоти козацькій старшині і про передачу Чигиринського староства під гетьманську булаву.
«Просительні статті про права усього малоросійського народу» | Царська резолюція, отримана українськими послами |
Статті 1, 3, 7, 13. Підтвердження давніх прав, привілеїв і воль- ностей Війська Запорозького | Царська жалувана грамота про збереження прав і вольностей гетьмана Б.Хмельницького і всього Війська Запорозького |
Стаття 2. Встановлення 60-ти- сячного козацького реєстру | Окремо від усіх статей визначалася 60-ти- сячна кількість козацького реєстру і те, що українці самі «розбір зроблять, хто буде козак, а хто мужик» |
«Просительні статті...» | Царська резолюція... |
Статті 4, 15. Збереження місцевої адміністрації та її права на збирання податків | Українські урядники - війти, бурмістри, райці, лавники - повинні збирати всякі доходи (грошима і збіжжям) й передавати їх до царської казни через тих людей, яких пришле цар. Ці ж люди повинні наглядати за правильним збором податків |
Статті 8-12, 21. Визначення платні козацькій старшині та коштів на утримання козацького війська | Встановлення розмірів платні генеральній старшині, у їх володіння (а також полковникам і полковій старшині) надавалися також млини |
Стаття 5. Надання у рангове володіння гетьмана Чигиринського староства | Царська жалувана грамота про передачу Чигиринського староства під гетьманську булаву |
Стаття 6. Право Війська Запорозького обирати гетьмана | Царська жалувана грамота про збереження прав і вольностей гетьмана Б.Хмельницького і всього Війська Запорозького |
Стаття 14. Право гетьмана на зносини ^іншими державами | Гетьману дозволялося зноситися з іншими державами за умови повідомлення царя. Зносини з польським королем і турецьким султаном заборонялися без царського наказу |
Статті 16, 17. Невтручання московських урядовців у справи України. Підтвердження козацьких прав і привілеїв | Царська жалувана грамота про підтвердження прав і вольностей населення України |
Стаття 18. Збереження прав київського митрополита | Підтвердження права київського митропо- дита і всього православного духовенства на маєтності, якими вони володіли |
Стаття 19. Спорядження царського війська під Смоленськ проти польського війська | Московський уряд зобов'язувався вступити у війну з Річчю Посполитою весною 1654 р. |
Стаття 20. Утримання московських залог на кордонах з Річчю Посполитою | Передбачалося розташування московських військ на україно-польському кордоні |
Стаття 22. Захист українських земель від нападів татар | У випадку татарських нападів на українські землі передбачалася організація спільних україно-московських походів |
Стаття 23. Утримання козацької залоги у фортеці Кодак у кількості 400 осіб | Виконання цього прохання було відкладено до окремого рішення |
Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 2439;