Лабораторна робота №4

Зернові та овочеві сівалки

1. Мета роботи.

Засвоїти призначення, будову, технологічний процес роботи зернових та овочевих сівалок і методику підготовки їх до роботи.

2. Тривалість заняття –2 академічні години.

3. Обладнання робочого місця:

зернова сівалка СЗУ-3,6, овочева сівалка СО-4,2, стенди з робочими органами посівних, плакати, номограма для встановлення норми висіву сівалок, лінійка, вага, посівний матеріал.

4. Місце проведення заняття:

лабораторія №2 ґрунтообробних і посівних машин кафедри с.-г. машин та ангар для зберігання сільськогосподарської техніки.

5. Загальні відомості

Сівба і садіння є одними з найвідповідальніших процесів під час вирощування сільськогосподарських культур, основним завданням яких є оптимальне розміщення в ґрунті насіння для найкращих умов для росту і розвитку рослин та отримання в кінцевому результаті максимального врожаю. Одночасно з висіванням насіння в ґрунт, як правило, вносять мінеральні добрива.

Сівалки за призначенням поділяють на такі групи:

- для сівби зернових культур – зернові, зернотукові (комбіновані), зернотрав’яні;

- для сівби просапних культур – кукурудзяні, бурякові, бавовникові та ін.;

- льонові;

- овочеві;

- лукові та парникові.

Здебільшого причіпні зернові комбіновані сівалки призначені для сівби вузькорядним (у межах 7,5 см) і широкорядним (у межах 15 см) способом насіння зернових і зернобобових культур з одночасним внесенням мінеральних добрив. Робочими органами сівалки є зернотукові ящики, висівні апарати, насіннє- і тукопроводи, сошники і загортачі.

Зернотукові ящикипризначені для зберігання і безперебійної подачі до висівних апаратів відповідної кількості посівного матеріалу (туків). Ящик складається з двох ємностей, розділених перегородкою. Передню ємність заповнюють насінням, а задню – мінеральними добривами.

Висівні апарати, закріплені у днищі кожного ящика, призначені для відбирання певної частини насіння з ящика та подачі його до сошників. На зернових і овочевих сівалках використовують котушкові (для насіння) та котушково-штифтові (для туків) висівні апарати.

Насіннє- і тукопроводи призначені для транспортування насіння і мінеральних добрив від висівних апаратів до сошників. На посівних і садильних машинах застосовують трубчасті гумові, гофровані гумові, спірально-стрічкові, лійкоподібні, телескопічні та спірально-дротяні насіннє- і туко­проводи.

Сошникиутворюють у ґрунті борозенки для укладання на її дно насіння та добрив, присипання їх вологим шаром ґрунту. Зернові та овочеві сівалки обладнують одно- дводисковими сошниками. Характерною особливістю дискових сошників овочевої сівалки є наявність на їх поверхні реборд.

Загортачі– це спеціальні пристрої у вигляді зубів або прутиків на пружинних стояках, шлейфів, борінок, дисків, котків та ін., що призначені для повного загортання на задану глибину насіння, укладеного в борозенках, утворених сошниками, вирівнювання поверхні поля.

У зернових та овочевих сівалках регулюють висівні апарати на рів­номірність і норму висіву насіння (в картоплесаджалці регулюють крок садіння картоплі), встановлюють сошники на задану глибину, визначають і встановлюють виліт маркера.

6. Методика виконання лабораторної роботи

Вивчення конструкцій зернової й овочевої сівалок та картоплесаджалок проводиться на їх натурних зразках безпосередньо на робочому місці. Призначення та будову робочих органів машин для сівби і садіння сільськогосподарських культур вивчають біля стенду з робочими органами.

Для встановлення зернової сівалки на задану норму висіву насіння
певної культури користуються номограмою, згідно з якою підбирають необхідне передатне відношення редуктора приводу вала висівних апаратів і довжину робочої частини котушки. Переміщенням шестерень або зірочок у механізмі передач (редукторі) встановлюють вибране передатне число, а за допомогою важеля регулятора висіву насіння – вибрану довжину робочої
частини котушки. Потім засипають у зернові ящики насіння, прокручують опорно-привідне колесо n разів, збирають висіяне насіння і зважують.

Маса висіяного насіння повинна бути такою ж, як розрахована за формулою:

М_р = ВπDnQ / 10⁴ (1-ε), (4.1)

де В – робоча ширина захвату сівалки, м;

D– діаметр опорно-привідного колеса, м (у СЗ-3,6 – 1,18 м);

Q– задана норма висіву насіння, кг/га;

ε– коефіцієнт проковзування колеса (ε = 0,05 – 0,10).

7. Послідовність виконання лабораторної роботи

7.1. Вивчити будову, технологічний процес і регулювання зернової сівалки СЗУ-3,6.

7.2. Ознайомитися з особливостями конструкції та роботи овочевої сівалки СО-4,2.

7.3. За номограмою визначити необхідне передатне відношення редуктора приводу вала висівних апаратів і довжину робочої частини котушки.

7.4. Засипати в зернові ящики насіння, прокрутити опорно-привідне колесо 15 разів, зібрати висіяне насіння і зважити.

7.5. Розрахувати масу висіяного насіння за формулою (4.1).

7.6. Порівняти розрахункове значення маси насіння з фактично висіяним і за їх результатом зробити висновок.

7.7. Скласти звіт.

8. Зміст звіту

8.1. Накреслити схему та описати технологічний процес роботи зернової сівалки.

8.2. Описати методику встановлення зернової сівалки на задану норму висіву насіння і розрахувати її значення за завданням викладача.

Питання для самоконтролю

9.1. Загальна будова зернової сівалки СЗУ-3,6 та призначення її робочих органів.

9.2. Технологічний процес роботи зернової сівалки СЗУ-3,6.

9.3. Загальна будова овочевої сівалки СО-4,2 та призначення її робочих органів.

9.5. Для чого призначений маркер, слідопокажчик на посівних агрегатах?

9.6. Чим регулюють норму висіву насіння у зернової сівалки? Робота висівного апарату котушкового типу.

9.7. Назвіть робочі органи зернової сівалки та їх призначення.

9.8. Якими типами сошників комплектують зернові та овочеві сівалки? Чим забезпечується задана глибина ходу сошників у сівалок?

9.9. У чому особливість сівби зернових культур за інтенсивною технологією? Як переобладнується середня сівалка трисівалкового агрегату для утворення технологічної колії?

9.10. Як регулюють глибину загортання насіння у зернових та овочевих сівалках (загальний принцип і особливості його виконання)?

9.11. Які способи сівби і садіння сільськогосподарських культур та розміри міжрядь застосовують?

Бібліографічний список

1. Войтюк Д.Г., Гаврилюк Г.Р. Сільськогосподарські машини. – К.: Урожай, 1994. – С.5-38.

2. Карпенко А.Н., Халанский В.М. Сельскохозяйственные машины. – М.: Колос, 1983 (1989). – С.110-130.

3. Ярошенко П.Н., Ярошенко Л.О. Сільськогосподарські машини: Лабора­торно-практичні заняття. – К.: Вища шк., 1978. – С.46-52; 64-71.