Додаток №3
Правління Київських князів ІХ-Хст.ст.
| Князі | Політична діяльність |
| Аскольд (?-882р.р.) | Володів полянами та намагався підпорядкувати владі Києва князівства деревлян, сіверян, уличів, полочан та кривичів; Звільнив полян від сплати данини хозарам; Здійснив успішний морський похід проти Константинополя у 860р., 866р., 867р. походи проти Візантії завершилися поразкою; Здійснив перше хрещення Русі 860-го року. Загинув, ймовірно, через змовницьку зраду язичницької знаті. За його правління Київське князівство досягло розквіту та міжнародного визнання; Перетворилося на етнокультурний, політичний і соціальний центр. |
| Олег (882-912р.р.) | Створив у племінних князівствах опорних пунктів центральної влади та визначення порядку зібрання данини; Збільшив території Київської Русі за рахунок завоювання неслов’янських племен; Був регентом Ігоря, сина Рюрика, від цього часу бере початок династія Рюриковичів; Послідовно підпорядковував Києву східнослов’янські племінні князівства: деревлян, сіверян, радимичів, кривичів. Здійснив декілька походів на Арабський халіфат (південно-західне узбережжя Каспійського моря), за переказами арабських істориків; Уклав мирну угоду з варягами, довгий час руські князі залучали до своїх походів варязькі дружини; Організував опір угорським племенам, які 893-896р.р. через Києв пересувалися у середнє Подунав’є; Здійснив два переможні морські походи на Константинополь (907, 911р.р.), домігшись для Києва вигідної торгівельної угоди з Візантією. Об’єднав Північну та Південну Русь; Сприяв перетворенню Київської Русі на централізовану державу; Зміцнив військову могутність своєї держави, що дозволило Русі активізувати зовнішньополітичну діяльність; Здійснював збирання та консолідацію східнослов’янських племен навколо Києва |
| Ігор (912-944р.р.) | Відновив владу над деревлянами та уличами; Намагався зменшити вплив варягів, які продовжували займати керівні позиції в дружині князя; Уклав мир із кочовиками-печенігами, який був порушений останніми у 920-х роках, що призвело до війн між ними; Продовжував походи проти Візантії, за результатами яких таки вдалося підписати угоду з вигідними умовами для Києва; Здійснив похід на Закавказзя проти горців, які підтримували Візантію, але перемога Ігоря дала можливість заволодіти деякими багатими містами. Послідовно та наполегливо згуртовував східнослов’янські племінні князівства; Діяв жорстко та відверто щодо централізації держави; Південний напрямок зовнішньої політики набув пріоритетного значення. |
| Ольга (944-964р.р.) | Підпорядкувала землі древлян безпосередньо Києву, придушивши повстання; Здійснила першу державну реформу на Русі: визначила чітко землі, з яких мали збирати данину; Влаштувала «становища» та княжі «погости», в яких мали зберігати зібрану данину та осередки центральної влади; Закріпила за княжою казною «ловища», багаті на хутряного звіра, що забезпечувало постійний прибуток; У Києві було збудовано «кам’яний терем» із християнською церквою, систему укріплень; Надавала перевагу дипломатії, а не війні (946р. у Константинополі уклала дипломатичну угоду з імператором Конставнтином VІІ Багрянородгим, відподвіно допомагала Візантії дружиною у війні з арабами, норманами, болгарами); Здійснила першу спробу встановити дипломатичні контакти з Західною Європою (959р. – були спрямовані посли до німецького імператора Оттона І із проханням направити єпископа для хрещення Русі, але місія єпископа на Русі 961-962р.р. завершилася провалом). Внутрішньополітичні заходи княгині сприяли об’єднанню колишніх роз’єднаних племінних володінь в єдиний державний орган; У зовнішньополітичній діяльності визначила нові підходи, надаючи перевагу мирним засобам над воєнними; Сприяла зміцненню міжнародного авторитету Київської Русі. |
| Святослав (964-980р.р.) | Спряв зосередженню центральної влади в руках київського князя та централізації держави; Здійснив адміністративну реформу (посадив намісникам в землях своїх синів); Був прихильником язичництва (руйнував зародки християнства на РУсі); 964-966р.р. – повернув до складу Київської Русі землі в’ятичів, розгромив Волзьку Булгарію, завдав поразки хозарському каганату, володівши столицею (м.Ітіль), поширив свій вплив на Північний Кавказ, підкоривши племена Ясів і Косогів; 968р. здійснив перший Балканський похід до Болгарії, здійснивши спробу закріпитися у Больгарії, але візантійці завадили, переміг печенігів; 969-971рр. другий, програшний, Болгарський похід.972р. загинув на дніпровських порогах в засідці печенігів. Адміністративна реформа сприяла зміцненню держави, посиленню клади київських князів у племінних князівствах; Численні війни – виснаження Русі, втративши дипломатичні відносини із провідними християнськими державами; Завойовницька зовнішня політика; Підпорядкував своїй владі величезні території від Балкан до Середньої Волги і від Балтики до Каспію та Кавказу, але не на довго. |
| Володимир (980-1015р.р.) | Політика збирання східнослов’янських земель навколо Києва; Військова реформа: звільнив найманців-варягів, замінив дружинниками-слов’янами; Адміністративна реформа: позбавив влади місцеву племінну знать і замінив її своїми синами-посадниками; Судова реформа: запровадив нове зведення законів усного звичаєвого права «Устав земляний»; Релігійна реформа: 980 спробував реформувати язичництво, проголосивши Перуна верховним богом країни. 988р. запровадив на Русі християнство; Створив величезну за розмірами систему украплень із валів, фортець та укріплених міст уздовж річок («змієві вали»); Звів церкви св..Васия та Десятинної церкви (Богородиці); Вів боротьбу з Польщею за міста Волинь, Червень, Белз, Перемишль, на сході із Волзькою Булгарією; Активізував відносини з Візантією, щоб не дозволити перетворити Київську Русь на залежну державу; Установив дипломатичні відносини із Чехією, Угорщино, Польще, уклавши договори про «мир та любов»; Обмінявся посольствами з Німеччиною, установивши відносини з Римом; Започаткував шлюбну дипломатію. Основні зусилля внутрішньої політики спрямував на розбудову держави, формування якої фактично було завершене; У зовнішній політиці перейшов від експансії до оборони кордонів Київської держави, доклав чимало зусиль для зміцнення міжнародного авторитету своєї держави. |
Лекція № 5
Дата добавления: 2014-12-29; просмотров: 872;