Охорона навколишнього середовища при бурінні на морі

Морська бурова свердловина порушує цілісність гірських порід і служить шляхами проникнення в літосферний шар морської води разом з різними речовинами, що містяться в ній. У свою чергу з свердловини в морі можуть виливатися підземні води певного хімічного складу. Ці два процеси стають причиною зміни складу, стану гірських порід, забруднення і порушення режиму підземних вод, порушення гідрофізичного і гідрохімічного режимів моря.

Основними джерелами забруднення природного середовища при морському бурінні є:

o викиди газів з вихлопних труб двигунів внутрішнього згорання;

o викиди при продувці свердловин після буріння або при дослідженні характеристик продуктивних пластів, а також аварійні викиди;

o випаровування з систем при приготуванні, зберіганні і циркуляції бурового розчину, хімічних реагентів і обважнювачів;

o випаровування з резервуарів і відстійників для зберігання нафти і нафтогазопродуктів;

o попадання в морську воду хімічно відпрацьованої промивальної рідини і бурового шламу; тампонажного цементу; бурових, побутових і промислових стічних вод; нафти, нафтопродуктів і паливно-мастильних матеріалів, поверхнево-активних речовин і різних хімічних розчинників.

Вельми небезпечними забруднювачами для навколишнього середовища і її мешканців являются буровий розчин і шлам, а також нафта і нафтопродукти. Скидання в морі 1м³ бурового шламу приводить до забруднення 5тис.м³ морської води. Попадання 1т нафти у воду покриває плівкою площу 2,5 км². Все це порушує процес газообміну, негативно впливає на фізіологічні процеси морських гідрообмінів. Навіть незначні концентрації нафти викликають паталогічні зміни морських організмів, їх тканин і органів, порушують обмін речовин і діяльність нервової системи. Особливо страждають памолодь риб і мікроскопічні водорості. Крім того, при осіданні нафти забруднюються донні осади і пригноблюється фіто - і зооценоз.

Особливо небезпечні нафтові забруднення в арктичних широтах, оскільки процеси самоочищення нафтопродуктів, особливо бактерійного, ефективні лише в умовах теплого клімату. Ця проблема особливо актуальна для Росії, оскільки із загальної площі континентального шельфу, рівної 6 млн. км2, біля 75% припадає на шельф північних морів, в яких нафтова плівка може зберігатися десятиліттями. До того ж суворі умови і наявність льоду вкрай утрудняють ліквідацію такого роду забруднень, що припускає вельми значні витрати. Великомаштабне порушення екологічної рівноваги в Арктиці може негативно відобразиться на зміну клімату планети.

Відповідно до діючих правил охорони водойм від забруднення при бурінні і освоєнні морських свердловин на нафту і газ приймаються наступні природоохоронні заходи:

o палуби плавучих бурових установок і платформ покривають суцільним металевим або залізобетонним настилом з суцільною оббортовкою по периметру заввишки не менше 15 см;

o під дизелями, насосами, цистернами з паливно-мастильними матеріалами монтують та встановлюють піддони;

o для шламу і інших твердих відходів встановлюють металеві контейнери котрі в подальшому вивозять та захоронюють;

Крім збору забруднюючих речовин можлива їх спеціальна обробка, після чого вони можуть бути скинуті в морі або використані повторно без небезпечних наслідків. Так, буровий шлам безпосередньо на буровій піддають обезжиренню (наприклад, шляхом окислення, термообробкою або гідрофобними методами) і скидають в морі, а відпрацьований буровий розчин піддають регенерації, застосовуючи очищення і збагачення, і використовують повторно.

Якщо відбувся розлив нафти, то частіше всього проводять локалізацію плями забруднення, а потім нафту збирають і видаляють з поверхні. Для локалізації плями звичайно використовують бонові загорожі, а при видаленні нафти з поверхні моря застосовують хімічні і біологічні засоби.

Берегова база партії або експедиції повинна мати ємкості і пристосування для прийому і переробки поступаючих з плавучої бурової установки залишків паливно-мастильних матеріалів і технологічного сміття.

Аварійна бонова загорожа надувна АБЗ – 830, ТУ 4834-011-20504853-98, призначена для локалізації розливів нафти, виникаючих у випадку аварії на судах всіх призначень при переходах по внутрішніх водах, а також при бурінні на морі.

Аварійна бонова загорожа АБЗ-830 використовується для локалізації аварійних розливів нафти у водосховищах, затоках, річках, акваторіях портів, на платформах, а також для оперативної огорожі судів при прийомі палива, при вантажних операціях нафтоналивних судів.

АБЗ-830 складається з взаємозамінних секцій, забезпечених замками, забезпечуючих швидке і щільне з'єднання секцій між собою.

Бонова загорожа укомплектовується, за бажанням замовників, замковими з'єднаннями двох типів:

Стандартне замкове з'єднання внахлест (з'єднується чотирма болтами).

Бистророз'ємне міжнародне з'єднання АSТМ ("Ластівчин хвіст").

АБЗ-830 володіє високою міцністю на розрив і забезпечує швидкість буксиру-вання до 3-х вузлів.

Конструкція бонової загорожі забезпечує максимальний опір хвильовим і вітровим навантаженням.

У комплект поставки можуть входити:

1. Буксировочний пристрій;

2. Якірні відтяжки;

3. Якірні системи з буєм і якорем.

Термін служби АБЗ-830 - 3 роки з моменту придбання замовником.

Елементи, що сорбують, можуть використовуватися з боновими загорожами постійної плавучості всіх типів. Успішно застосовуються не тільки для ліквідації аварійних розливів нафти і палива, але і в попереджуючих цілях в місцях можливих розливів: у околицях морських платформ, нафтоналивних терміналів.

Елементи, що сорбують, збирають з поверхні води нафтові забруднювачі і інші нерозчинні органічні сполуки, аж до видалення нафтової плівки. За рахунок встановлення бонових загорожень з елементами, що сорбують, на несудоходних річках можна покращити екологічний стан цих річок.

Циклів (кількість) застосування елементу, що сорбує - не менш 3-х.

Гарантійний термін служби - 1 рік з моменту придбання замовником.

Гарантійний термін зберігання - 2 роки з моменту відвантаження.