Ймовірність заклинювання колони труб у жолобі найбільша при
1,0<d/a<1,25,(3.1)
де d — зовнішній діаметр елемента бурильної колони;
а — ширина жолоба, яку можна у граничному випадку прийняти рівною діаметру бурильних замків.
Для зменшення жолобоутворення і попередження заклинювань КНБК в жолобних виробках необхідно:
• не допускати самодовільної різкої зміни азимута свердловини, а також зміни зенітного кута з інтенсивністю викривлення більше І0 на 100 м;
• при бурінні похило-направлених свердловин суворо витримуватипараметри режиму буріння і КНБК, які указані в програмі на проведення даної свердловини;
• у випадку, коли завчасно відомі інтервали можливого жолобоутворення і протяжність цих інтервалів значна(визначаються по поруч розташованих пробурених свердловинах), буріння стовбура свердловини в цих інтервалах необхідно починати долотом діаметр якого менший зa проектний з наступним його розширенням після релаксації напружень у гірському масиві та виникненні ознак наявності жолобів у свердловині;
• в інтервалах жолобоутворень застосовувати в КНБК елементи, діаметр яких менше, або в 1,4-1,5 рази більше діаметра замків бурильних труб;
• для попередження попадання бурильної колони в жолобну виробку слід устанавлювати вивідні КЛС(довжиною корпусу 1,2—2,0 м, діаметр яких на 5—10 мм менший за діаметр долота) в прихватонебезпечних січеннях КНБК (перехід з одного діаметру ОБТ на інший; перехід з ОБТ або вибійного двигуна на бурильні труби і т. д.).
При ньому діаметр КЛС повинен не менше як в 1,35 рази перевищувати ширину жолобної виробки. Постійно слідкувати за спрацюванням вивідних КЛС, зміною конфігурації жолобних виробок і наявністю затягнень бурильного інструменту під час підйому. У разі необхідності проводити заміну вивідних КЛС на КЛС більшого діаметру.
Для попередження самодовільного розкручування колони бурильних труб і попадання її в жолобні виробки напрямок витків лопатей зазначених КЛС має бути лівим;
• якщо виникла потреба зміни КНБК і включення в неї елемента, діаметр якого незначно відрізняється від діаметра замків бурильних труб, то інтервал стовбура з наявністю жолобів необхідно проробляти, а швидкість спуску і підйому КНБК в цій зоні обмежити;
• для скорочення кількості спуско-підйомних операцій і меншої наробки жолобів слід, по-можливості, застосовувати найбільш високопродуктивні тришарошкові долота або алмазні та оснащені ІНМ долота в поєднанні з високомоментними турбобурами(вибійними двигунами).
Буріння тришарошковими долотами доцільно вести гвинтовими двигунами або турбобурами з редукторними вставками;
•підйом бурильної колони в інтервалі жолобних виробок проводити на пониженій швидкості не допускаючи затягнень більше 50-80 кН зверх ваги бурильної колони, яка зафіксонана при підйомі;
•не звільнювати затягнуту в жолоб бурильну колону натягом її зверх власної ваги. У цьому випадку слід збивати інструмент вниз;
• періодично проводити інклінометрію і профілеметрію стовбура:
в твердих і породах середньої твердості не більше ніж через 300 м проходки, а в м'яких - через500м буріння нижче башмака останньої обсадної колони, а потім не більш ніж через 200-300 м буріння та перед спуском обсадних колон. Заміри проводити кожний раз по усьому відкритому стовбурі. При виявленні жолобних виробок заміри повинні проводитись не рідше ніж через 100 м буріння;
• інтервал жолобоутворень і затягнень відмічати в буровому журналі і карті ускладнень, доводити до відома бурильників під час передачі вахт;
• параметри і тип бурового розчину повинен відповідати ГТН;
• при зростанні в часі затягнень в інтервалах жолобних виробок і неможливості збільшення діаметра вивідного КЛС або при безпосередній загрозі заклинювання бурильної в жолобних виробках можна проводити руйнування цих жолобів з допомогою розширювачів або торпедуванням.
Практика буріння свердловин показує, що руйнувати жолобну виробку перед опусканням обсадних колон не має потреби, так як в процесі кріплення свердловин в місцях жолобоутворень посадок обсадних колон не спостерігається, а під час руйнування жолобів виникає небезпека отримати аварію з бурильним інструментом.
Руйнування жолобних виробок в м'яких породах слід проводити лопатевими розширювачами, а в твердих породах і середньої твердості - шарошковими (конструкції УкрНДІгазу).
У процесі руйнування жолобннх виробок розширювачами необхідно дотримуватися заходів по попередженню забурювання нового стовбура.
У випадку неможливості руйнування жолобних виробок розширювачем (наприклад, відсутність зумпфа достатньої довжини) рекомендується руйнувати жолоби вибухами гнучких торпед.
Після закінчення вибухових робіт свердловину сумлінно проробити з швидкістю не більше 20-30 м/год;
При жолобах великої протяжності та глибині, як виняток, можливе використання заливки цих жолобів цементним розчином з послідуючим розбурюванням цементного мосту.
Дата добавления: 2014-12-29; просмотров: 873;