Водопостачання

Однією з переваг СГД являється оборотне водопостачання. Добута руда складається на карті намиву, вода після відстою перепускається в прийомний басейн і знову насосами подається до видобувальних агрегатів. По іншій схемі, коли руда гідротранспортом подається на збагачувальну фабрику чи іншому споживачу, вода відокремлюється від руди у кінці магістрального гідротранспорту і вертається до насосів. При цьому разом з водою, що вертається, можлива подача закладочного матеріалу і відпрацьовані камери і організація підземного захоронення відходів збагачувальної фабрики.

Загальна годинна потреба води визначається добутком заданого годинного добування рудника на питомі витрати води плюс витрати води, джерелом яких є випаровування і фільтрація. Звичайно загальні витрати води становлять 15-20% розрахункових витрат. У той час при відпрацюванні обводнених родовищ частина води разом з рудою видається на поверхню і бере участь у водопостачанні рудника.

При проектуванні водопостачання свердловинного гідродобування найсерйозніша увага повинна бути приділено охороні водних ресурсів. Ллє, оскільки здійснюється оборотне водопостачання, стік практично відсутній і можливість забруднення мінімальна. Шляхом здійснення заходів по запобіганню поверхових та підземних (фільтраційних) втрат води можна практично виключити всяку шкідливу дію на довкілля.

5.5 Оптимальні технологічні особливості ведення процесу

СГД.

У результаті практичних досліджень визначені основні технологічні особливості ведення процесу СГД. Встановлені закономірності руху гідромоніторного струменю у затопленій водою камері. Показано, що при робочих тисках води на вході в насадку 2-2,5МПа дальність дії струменя при руйнуванні слабозцементованих порід не перевищує 2-2,5м. Для збільшення радіуса розробки у затопленій камері успішно випробуваний гідромонітор з телескопічним стволом. Випробувані зразки телескопічних стволів довжиною до 8 м показали добру працездатність в абразивному середовищі. Гідромоніторні струмені прийнято ділить на струмені низького (до 1МПа), середнього (до 4МПа) і високого (більше 4МПа) тисків. Суттєвий вплив на параметри струменя чинить співвідношення щільностей струменя та середовища, в якому він рухається. Вільний незатоплений струмінь (рст>рср) використовується при відкритій та підземній розробках родовищ корисних копалин.

Затоплений вільний струмінь (рст = рср) використовується при свердловинному гідродобуванні. Невільний затоплений струмінь (рст<рср) має місце в ежекторних установках, при бурінні свердловин гідромоніторними долотами.

Рис.3 Технологія розмиву калійної солі з використанням телескопічного стовбура: 1 - телескопічний стовбур; 2 - камера розчинення; 3 - розсолопідйомна труба.

Екологічні аспекти даної технології.

Водний басейн забруднюється в основному у результаті спуску в нього стічних вод від промислових підприємств і населених пунктів. У результаті скиду стічних вод змінюються фізичні властивості води (збільшується температура, зменшується прозорість, з'являються забарвлення, присмаки, запахи); на поверхні водойми з'являються плаваючи речовини, а на дні утворюється осад; змінюється хімічний склад води (збільшується вміст органічних і неорганічних речовин, з'являються токсичні речовини, зменшується вміст кисню, змінюється активна реакція середовища тощо); змінюється якісний і кількісний бактеріальний склад, з'являються хвороботворні бактерії.

Тому, для дотримання встановлених нормативів якості води, у всіх галузях промисловості впроваджуються різноманітні технології очистки стічних вод. З точки зору охорони водних ресурсів свердловинне гідродобування твердих корисних копалин є відносно безпечним напрямком розробки рудних родовищ:

Ø оборотне водопостачання - відпрацьована вода не скидається у природні водойми, а надходить у відстійники, де очищується і знов направляється у виробничий цикл;

Ø ізоляція свердловин гідродобування, що знижує ймовірність забруднення підземних вод;

Ø відсутність вскришних робіт в традиційному розумінні дозволяє зберегти культурний шар грунту;

Ø при розробці родовищ у затопленій камері - зберігається режим підземних і поверхових вод;

Ø відсутність вибухових та навантажувальних робіт, і автомобільної відкачки, практично виключає запиленість та загазованість атмосфери;

Ø гідравлічна закладка відходами збагачення відпрацьованих камер суттєво зменшує об'єм шламосховищ.

СГД – це гірнича технологія майбутнього, але не далекого, а близького, що залежить від прийняття правильних рішень та їх реалізації.

Список використаної літератури.

1. Дубинин Н.Г., Богомягков Ф.Г. Безшахтне методы добычи полезных ископаемых - Якутск, 1984 г.

2. Арене В.Ж. и др. Скважинная гидродобыча твердых полезных ископаемых — М., Недра, 1980 г.

3. Тарасютин В.М., Монастырский Ю.А. Технологическая схема шахтного участка скважинной гидровыемки высококачественных железных руд//Разработка рудных месторождений - Кривой Рог, 1999г., вып.68.

4. Тарксютин В.М. Перспектива применения скважиной гидротехнологии при разработке железных руд Кривбасса.// Разработка рудных месторождений-1996г. - вып.57-Кривой Рог.

5. Тигунов Л.П. и др. Скважинная технология добычи в условиях рыночной экономики - Горный журнал, 1996г.- №4

6. Брюховецкий О.С. Научные исследования в области разработки гидротехнологий - Горный журнал, 1993г.-№8.

7. Арене В.Ж. Особенности охраны окружающей среды при скважинной гидродобыче — Горный журнал, 1988г.-№10.

8. Пути повышения эффективности бурения скважин на Украине-К., 1970.

9. Инженерная экология - 2002, №1.

10. Никитин В.И. и др. Совершенствование средств предупреждения и борьбы с поглощением в скважинах (обзор) -М, ВИЭМС -1982.