Опитувальний листок Форверга на контактність
Інструкція: пропонується оцінити себе за дев'ятибальною шкалою і визначити, якою мірою ви наділені кожною з шести якостей у взаєминах з людьми. 5 балів означає, що людина має цю якість і більше віддає, ніж отримує. Менше ніж 5 — наділена цією якістю меншою мірою. Більше ніж 5 — відбувається розвиток такої якості.
1. Емпатія. Я бачу світ очима інших. Я розумію іншого і можу відчувати
себе «в його шкурі». Я розумію всі настрої співрозмовника, і відповідаю на них.
2. Теплота, повага. Я різними засобами виявляю (хоч і не завжди відчу
ваю), що сприймаю іншого. Я розумію те, що роблять інші, хоча не завжди і не
в усьому згоден з ними. Я людина, яка активно підтримує інших.
3. Відвертість, щирість. Я більше щирий, ніж фальшивий, у взаємодії з
іншими. Я не ховаюся за ролями і «фасадами», інші знають, «на чому я стою».
Я залишаюся собою у спілкуванні з іншими.
4. Конкретність. Не можу сказати, що я невизначений, коли розмовляю з
іншими. Я не промовляю загальних фраз, не ходжу околяса, керуюся конкретним
досвідом і поведінкою, коли говорю. Я намагаюся говорити ясно, чітко, точно.
5. Ініціативність. У взаєминах з іншими я швидше дію, ніж реагую. Я
вступаю в контакт, не чекаючи, коли вступлять у контакт зі мною. Я спонтан
ний. Я завжди виявляю ініціативу щодо інших людей.
6. Безпосередність. Я дію відкрито і прямо у стосунках з людьми, що мене
оточують, не роздумуючи про те, який матиму вигляд.
Роботу з тестами можна віднести до самостійної підготовки студентів. У такому разі на початку заняття викладач з'ясовує, чи всі виконали завдання. Якщо немає можливості зробити це, то доцільно розпочати заняття із заповнення опитувальних листків. Бажано, щоб діагностування професійно значущих якостей відбувалося перед обговоренням теоретичних положень, тоді у викладача буде змога під час теоретичного обговорення звертати увагу студентів на те, як сформовані у них ті чи ті професійно необхідні якості. Методично не обов'язково, щоб студенти оголошували індивідуальні результати перед всією групою. Достатньо, щоб вони одержали підсумкові дані і порівняли їх з еталонами, які повідомляє викладач. Ці дані використовуватимуться й надалі (на етапі професійної ідентифікації), однак саме порівняння кожний студент здійснюватиме самостійно. Викладач попереджає студентів, що результати роботи з тестами мають бути збережені, оскільки в кінці курсу передбачається повторне тестування.
Студентам пропонують скласти список якостей, які, на їхню думку, потрібні вчителеві для успішної професійної діяльності. Наголошують, що кількість якостей і склад їх визначаються тільки самим студентом. Після виконання завдання (для цього достатньо 5 хвилин) пропонують оцінити у самого студента сформованість тих якостей, які він сам відносить до професійного ідеалу. Потім пропонують записати ці якості у дві колонки: ті, що формуються в навчально-виховному процесі вищого навчального закладу, і ті, формування яких залежить від самого студента. Зазвичай у структурі професійних ідеалів студентів понад 50 % становлять якості, в яких фіксуються риси характеру і особливості емоційно-вольової сфери; студенти виділяють їх у групу, незалежно від вищого навчального закладу.
За підсумками виконання завдання проводять обговорення, в ході якого викладач зосереджує увагу студентів на таких аспектах:
1) професія вчителя відома і, здавалося б, цілком зрозуміла, проте
кожний студент уявляє її по-своєму, у кожного є власний погляд на
вимоги, які поставлені перед фахівцем;
2) студентські уявлення не можуть охопити всієї складності і бага
тогранності педагогічної діяльності, потрібна тривала праця для осяг
нення її глибинних властивостей;
3) у кожного студента є певна установка на завершеність (незавер
шеність) професійного розвитку, що визначається, з одного боку, недо
статньо високим рівнем і повнотою сформованості професійного ідеалу,
а з іншого — суб'єктивністю самооцінки; тому в деяких студентів якості, віднесені ними до професійного ідеалу, оцінюються як такі, що сформовані повністю;
4) підкреслюється необхідність осмислення заданої ззовні програми професійної підготовки, розуміння і прийняття різних форм і шляхів її впливу на становлення майбутнього спеціаліста, наголошується, що можливості цієї програми значно ширші, ніж їх уявляє непідготовле-ний спостерігач (яким є студент першого курсу); крім того, для досягнення високого рівня професіоналізму слід задану програму доповнювати власною ініціативою щодо професійної самоосвіти, самовиховання і саморозвитку.
Дата добавления: 2014-12-27; просмотров: 1025;