СПОСОБИ КОМУНІКАТИВНОГО ВПЛИВУ: ПЕРЕКОНУВАННЯ І НАВІЮВАННЯ
Науковці виокремлюють чотири основні способи комунікативного впливу навіювання, переконування, наслідування, зараження (своїм настроєм) У педагогічній діяльності найважливішими є переконування й навіювання Вони різні за механізмами впливу на особистість
У чому сутність і завдання переконування й навіювання"? Перекопу вання передбачає звернення передусім до свідомості людини з опертям на її почуття й досвід з метою формування в неї свідомого ставлення до норм поведінки іншими словами — зміни поглядів, зняття перепон для надходження нової інформації Навіювання — це звернення до неусві-домлюваної сфери психіки Мета його — формування установок до дії Це певна підказка, яку людина приймає при зниженій критичності
Отже, завдання цих способів комунікативного впливу різні — формування поглядів, переконань і створення установок Механізми процесів переконування і навіювання також відмінні
В основу переконування покладено логіку доведення, що збуджує критичність сприймання, зумовлює свідоме осмислення проблеми Механізм навіювання — підказка, яка спирається на потреби і спонукає людину до дії Це стає можливим за умови довіри, яка знижує критичне ставлення до інформації
Формула переконування дістав інформацію — зрозумів — маю певне ставлення Тобто прийняв для себе як значуще — керуватимуся цим у своїй діяльності й поведінці2
Формула навіювання — прийняв підказку — дію Підказка, подана в готовому вигляді, приймається, бо спирається на потреби
Результат переконування — переконання, які можна змінити у подальшому, якщо є достатня аргументація Результат навіювання — віра
Отже, психологічні способи впливу на особистість — різні Відмінні й форми впливу
Форми переконування роз'яснення, розповідь, бесіда, лекція, доведення Форми навіювання команда, наказ, вказівка, розпорядження, настанова, натяк, схвалення, осуд
Під час організації переконування слід дотримуватися певних вимог, до яких належать
1 Див Станиславскии К С Работа актера над собой // Собр соч В 8 т —
Т 2 - С 57-60
2 Див Основи педагогического мастерства / Под ред Й А Зязюна — К ,
1987 - С 63
— цілеспрямованість (див.: Сухомлинський В. О. «Як виховати
справжню людину»);
— врахування відповідності віковим особливостям та індивідуаль
ності учня;
— доказовість, логічність;
— гармонія фактів і висновків, уникнення моралізування (завдання
вчителя дібрати факти для підведення учнів до самостійних висновків);
— опертя на досвід учнів, узгодження поглядів попереднього досві
ду з новими.
Переконування є ефективним за таких умов:
— переконаність самого вихователя;
— активна взаємодія у процесі осмислення проблеми;
— відчуття міри під час роз'яснення;
— підкріплення розмови дією, діяльністю вихованців.
Застосовуючи навіювання, потрібно дотримуватись таких вимог:
— здійснювати вплив від першої особи, при цьому дивитися співроз
мовникові в очі, говорити впевнено;
— оскільки найважливішим інструментом при навіюванні є інтона
ція, слід наголошувати на ключових словах;
— формули прямого навіювання мають бути лаконічними, катего
ричними (імперативними), вираженими у стверджувальній формі.
Умови ефективності цього способу комунікативного впливу такі:
— авторитет вихователя;
— сугестивна обстановка, що звужує свідомість (тиша, спокій, зосе
редженість, пасивність);
— експресія мовлення вчителя.
З особливостями техніки навіювання доцільно ознайомитися, скориставшись спеціальною літературою1.
У роботі вчителя способи переконування й навіювання нерідко підкріплюють один одного. Переконуючи учнів у важливості дотримання гарної поведінки, вчитель наводить яскраві факти, які своєю сугестивною виразністю впливають на установки дітей (тут навіювання постає як складовий елемент переконування).
Вплив на людину, зокрема дитину, шляхом переконування і навіювання водночас — тонка та відповідальна справа. Д. Карнегі наголошував на додержанні певних правил кожною людиною, насамперед педагогом.
Назвімо найважливіші з них:
— переконуючи — уникати суперечок;
— дотримуватися дружнього тону;
— давати співрозмовникові (учневі) можливість висловлювати влас
ну думку;
1 Шварціі. Е. Внушение в педагогическом процессе. — Пермь, 1971. — С. 189 — 195; Дубов Й. Г. Такое многоликое влияние. - М., 1989. - С. 23-43; Гавакова Т. Й. Внушение в педагогическом процессе // Основи педагогического мастерства Под ред. Й. А. Зязюна. - С. 70-82.
— дивитися на речі очима співрозмовника, щоб зрозуміти його;
— спиратися на благородні мотиви співрозмовника;
— яскраво драматизувати ідеї, що пропонуються1.
Загалом комунікативна взаємодія вчителя з учнем полягає у піклуванні, вияві влади старшої люблячої людини, яка не воює з учнем, а діє разом із ним, шукаючи шляхів усунення його негараздів, подолання проблем.
Дата добавления: 2014-12-27; просмотров: 961;