Царина застосування методу природного електричного поля

Уперше метод природного електричного поля для розшуку родовищ ко-рисних копалин застосували на початку XX ст. і в подальшому його теорію пе-реважно опрацьовували для розшуків сульфідних родовищ (сірчаного та мідно-го колчедану, сульфідно-нікелевих, сульфідно-каситеритових, рідше – залізних та марганцевих руд).

З накопиченням досвіду робіт і розширенням територій досліджень методом ПС царина його застосування значно збільшилася, охопивши розшуки і розвіду вання родовищ графіту й антрациту

Дещо пізніше, окрім полів, зумовлених наявністю в розрізі електронно-провідних об'єктів, виявлено поля іншого походження, які створювали своєрід-ний фон перешкод. З часом деякі з них стали предметом спеціальних досліджень і їх почали використовувати під час вирішення конкретних тичних завдань. Сьогодні ці поля з успіхом діагностують і використовують для

Рис. 2.35.. Крива потенціалу природного поля над поліметалічним піротиновим покладом:

/ – наноси; 2 – корінні породи; 3 – первинні сульфідні руди

визначення напряму і оцінювання швидкості руху підземних ґрунтових вод крізь проникні гірські породи, зокрема, для:

картування тектонічно послаблених зон, якщо вони є шляхами, вздовж яких відбувається розвантаження поверхневих вод у глибші горизонти розрізу;

розшуку ґрунтових вод, що залягають неглибоко;

розшуку висхідних карстових вод;

дослідження фільтраційних властивостей ложа водосховищ і причин фільтраційних втрат в озерах;

розшуку місць фільтрації в греблях;

вивчення осувних і прогнозування карстопровальних явищ;

Рис. 2.36.. Карта ізоліній ПЕП над смугою графітових сланців (за Н. А. Нікіфоровим): 1 – графітисті породи;

8. – ізолінії потенціалу.

визначення фільтраційних втрат;

дослідження причин втрат води у ріках;

локалізації ділянок фільтрації підземних вод крізь основу гребель та інших інженерних споруд

Рис. 2.37. Схематичні криві потенціалу фільтраційного (а) і дифузійного (б) полів по профілю, що перетинає русло ріки (за А. П. Кримовим).

Рис. 2.38. Криві потенціалу природного поля, зняті на поверхні й у штольні Олександрівського родовища (Рудний Алтай) (за Б. І.Свєшніковим): / – наноси; 2— порфіроїди; 3 – туфолави кварцових порфірів; 4 – хлорито-глинясті сланці; 5 – пісковики; 6 – багаті мідні руди; 7 – вкраплені мідні руди; 8– криві потенціалу

І, нарешті, варто згадати можливості природного електричного поля, пов'язані з дослідженнями корозійного стану металевих споруд (підземних трубопроводів тощо), які, на нашу думку, мають добрі перспективи.

<8 9 10 11 121314 >

Дата добавления: 2014-12-26; просмотров: 878;