Ефект інвестицій у нові будівельні матеріали, напівфабрикати, деталі.

Емат. = (З1 * + Еексп – З2) * А2,

де В1 та В2 – питомі витрати відповідно базового та нового матеріалу в розрахунку на одиницю конструктивного елементу (виду робіт) в натуральних одиницях виміру.

Ефект інвестицій у нові методи організації будівництва полягає у скороченні терміну будівництва.

Економічний ефект від скорочення терміну будівництва на стадії експлуатації об’єктів будівництва (ЕΔТ) розраховується для об’єктів комерційного призначення, якщо з інвестором узгоджена достроковість будівництва.

ЕΔТ = ПР (Тконтр. – Тфакт.),

де ПР – очікуваний прибуток за рік;

Тконтр. та Тфакт – відповідно терміни будівництва (у роках) за контрактом та фактичні.

Якщо розмір річного прибутку (ПР) не може бути визначений, то ця складова формули може бути замінена на добуток очікуваної рентабельності інвестованого капіталу (і) на його розмір (К), тобто:

ЕΔТ = і * К * (Тконтр. – Тфакт.). (11.7)

Якщо заради прискорення терміну будівництва інвестор вкладав додаткові кошти (наприклад, спорудження на будівельному майданчику додаткового бетонно – розчинного вузла, надання додаткових машин та механізмів, надання пересувних побутових вагонів як “гуртожитку” для залучення додаткової чисельності робітників-будівельників тощо), то ЕΔТ має бути зменшений на річну вартість додаткових коштів.

Економічний ефект від скорочення терміну будівництва на стадії виконання будівельно-монтажних робіт ΔТ, буд.) визначається за формулою:

ЕΔТ, буд. = УПВ* (1 – Тфакт / Тконт). (11.8)

де Тфакт та Тконт – відповідно терміни будівництва фактичні та за контрактом; УПВ – умовно-постійні витрати.

З досвіду, для розрахунку розміру УПВ можна скористатися такими усередненими показниками, як відсоток умовно-постійних витрат у вартості калькуляційної статті “матеріали” – 1%; статті “експлуатація машин та механізмів” – 15%; статті “загальновиробничі витрати” – 50%. Відповідні базові дані в абсолютному вимірі наведені у складі договірної ціни з будівництва об’єкту.

 

Тести

1. Інвестиції – це:

а) будь-які довгострокові та поточні витрати;

б) витрати заради досягнення економічного чи соціального ефекту у майбутньому;

в) кошторисна вартість будівництва;

г) обсяг державного фінансування.

 

2. Капітальні вкладення – це:

а) кошти на поточному рахунку будівельного підприємства;

б) фонд виробничого розвитку будівельної організації;

в) інвестиції у створення або відтворення основних фондів виробничого та невиробничого призначення.

 

3. У разі зіставлення різних у часі інвестиційних витрат та їх результатів які методи оцінки економічної доцільності інвестицій будуть у пригоді?

а) середньої норми прибутку (доходу);

б) чистої теперішньої вартості (NPV);

в) внутрішньої норми прибутку (IRR);

г) Терміну окупності.

 

4. Якщо NPV = 0, ефективність інвестицій:

а) перевищує розмір дисконтної ставки;

б) дорівнює розміру дисконтної ставки;

в) нижче розміру дисконтної ставки.

 

5. Хто встановлює розмір дисконтної ставки?

а) загальні збори акціонерів;

б) урядові органи;

в) інвестор;

г) банк, що надає інвестору довгостроковий кредит.

 

6. Викресліть зайве у переліку можливих джерел фінансування інвестицій будівельного підприємства.

а) державні субсидії;

б) фонд розвитку виробництва;

в) заборгованість за виконані субпідрядниками роботи;

г) фонд матеріального заохочення;

д) кредити банків;

е) заборгованість робітникам по заробітній платі.

 

7. Як має позначитись на розмірі дисконтної ставки зростання інфляції?

а) збільшиться;

б) зменшиться;

в) залишиться без змін.

 

Запитання

 

1. Як позначиться на розмірі дисконтної ставки зростання вартості кредиту?

2. Як позначиться на розмірі дисконтної ставки зменшення податкової ставки на прибуток?

3. Як вплине на термін окупності інвестицій застосування методів прискореної амортизації будівельних машин, механізмів та транспортних засобів?

4. Що має бути більшим: дисконтна ставка чи середньозважена вартість капіталу?

5. Чи можуть використовуватись різні за розміром коефіцієнти дисконтування для різних періодів життєвого циклу інвестиції?

6. Які інвестиції вважаються безризиковими за досвідом економічно розвинених країн?

7. Які інвестиції більш ризикові щодо неотримання в очікуваному розмірі прибутку: інвестиції у придбання нових будівельних машин для заміни існуючих чи радикальне оновлення машинного парку?

8. Як пов’язані між собою методи NPV, IRR та PI?

9. Чи впливає розмір дисконтної ставки на висновок щодо економічної доцільності інвестиційного проекту?

10. Який метод буде у пригоді для обрання двох економічно найпривабливіших проектів, якщо у сукупності можливих інвестиційних проектів є декілька з додатнім значенням NPV?

11. В яких економічних формах (за якими економічними показниками) повертаються до інвестора витрати?

12. В якому кошторисному документі наведені інвестиційні витрати у створення основних виробничих фондів?

Задачі (з прикладами розв’язання)

 

Задача 1. Визначити термін окупності інвестицій за вихідними даними табл. 11.1

Таблиця 11.1

Економічні показники інвестиційного проекту (тис. грн)

Станом на кінець року Інвестиції Чисті доходи У тому числі
амортизаційні відрахування чистий прибуток
     
     
 
 
 
 
 

 

Розв’язання задачі. Визначення терміну окупності за номінальним значенням вихідних даних, тобто без дисконтування грошових потоків:

роки.

Термін окупності з дисконтуванням грошових потоків може бути визначений двома способами.

Спосіб 1. Відповідні розрахунки наведені у табл. 11.2.

 

Таблиця 11.2

Визначення терміну окупності з урахуванням вартості капіталу (приклад)

Станом на кінець року Інвестиції Чистий дохід Вартість капіталу, 10% * гр. 5 Баланс витрат та результатів
-12000     -12000
-4000   -1200 -17200
  +5000 -1720 -13920
  +5150 -1392 -10162
  +5100 -1016 -6078
-2000 +5420 -608 -3266
  +4900 -327 +1307
  +4680 +131 +6118

 

Таким чином, результати мають компенсувати затрати на 7-му році інвестування.

Спосіб 2. Вартість капіталу у часі враховується коефіцієнтами поточної вартості (додаток 11.1, графа 4) за умови і = 10%. Розрахунок терміну окупності з дисконтуванням грошових потоків:

= 6,75 року (зрозуміло, тотожній з результатами розрахунків у табл.11.2).

 

Задача 2. Визначити середню ставку доходу (ССД) за вихідними даними табл. 11.1.

Розв’язання задачі.

, або 19,6%.

Таким чином, у наведеному прикладі, інвестор на кожну гривню інвестицій в середньому за рік має отримувати майже 20 коп. чистого прибутку. Якщо альтернативні інвестиційні проекти мають рентабельність більш за 20%, то від впровадження даного проекту слід відмовитись. Якщо ж менша, то інвестиції у даний проект економічно доцільні.

 

Задача 3. Будівельному підприємству запропоновані два варіанти розрахунків за придбаний комплект машин: 1) Сплатити 1200 тис. грн у поточний час; 2) Сплатити 1500 тис. грн через 3 роки. Обрати кращий варіант.

Розв’язання задачі. Якщо будівельне підприємство здатне використовувати свій капітал з прибутковістю 10% річних, то 1500 тис. грн через 3 роки еквівалентні поточним: 1500/(1+0,1)3 = 1127 тис. грн, тобто менше, ніж 1200 тис. грн, що передбачені першим варіантом розрахунків. Тому будівельному підприємству доцільно обрати із запропонованих другий варіант розрахунків.

 

Задача 4. Визначити середньозважену вартість капіталу (WACC) за вихідними даними табл. 11.3 (графи 1 – 4).

 

Таблиця 11.3

Вихідні дані та розрахунок WACC

№ п/п Джерела надходження Розмір, тис. грн Вартість залучення, % Коригування вартості залучення[11] Вартість залучення, тис. грн
6= (гр.3 * гр.5) / 100
Власний капітал
Довгостроковий кредит 15 * (1 – 0,16) = 12,6
Короткостроковий кредит 8 * (1 – 0,16) = 6,72 201,6
Разом     2037,6

 

Розв’язання задачі. Залучення капіталу у розмірі 18000 тис. грн коштуватиме для інвестора 2037,6 тис. грн Середньозважена вартість капіталу (WACC) становитиме:

(2037,6 / 18000) * 100% = 11,32 %.

Таким чином, кожні 100 грн капіталу інвестору коштують 11, 32 грн.

 

Задача.5. Визначити дисконтну ставку для інвестиційного проекту з реконструкції заводу. Вихідні дані: Середньозважена вартість капіталу (WACC) = 11,32% (за підсумками розрахунків за даними табл.11.3); очікувана рентабельність – 6% річних; рівень інфляції – 5% за рік.

Розв’язання задачі. Розрахунок виконується за формулою (11.1):

і = 0,1132 + 0,06 + 0,05*(0,1132 + 0,06) = 0,18186, або 18,2%.

 

Задача 6. Визначити економічну доцільність інвестиційного проекту за методом NPV. Вихідні дані наведені у табл. 11.1, дисконтна ставка – 10%. Розрахунок виконується із застосуванням коефіцієнтів поточної вартості – додаток 11.1, гр.4.

Розв’язання задачі. Розрахунок виконується за формулою (11.2):

NPV = (5000 * 0,751 + 5150 * 0,683 + 5100 * 0,621 + 5420 * 0,564 +4900 * * 0,513 + 4680 *0 ,466) – (12000 * 0,909 + 4000 * 0,826 + 2000 * 0,564) = = 18191 – 15340 = 2851 тис. грн.

Оскільки NPV має додатне значення, то проект економічно доцільний. Ефективність використання капіталу перевищує розмір прийнятної для інвестора норми прибутковості (у прикладі – 10% річних).

 

Задача 7. Визначити внутрішню норму прибутковості (IRR) інвестиційного проекту за вихідними даними, що наведені у табл. 11.1.

Розв’язання задачі. Розв’язуючи задачу за програмою Excel, можна скористатися опцією “підбір параметру” з “сервісу”. У комірці з формулою визначення NPV слід задати значення NPV=0 з підбором параметру у комірці зі значенням дисконтної ставки. NPV=0 при і=0,15357, тобто норма прибутковості трохи перевищує 15%. Отриманий результат інвестор порівнює із заздалегідь заданою, прийнятною для нього нормою прибутковості, та робить відповідні висновки щодо долі даного проекту. Наприклад, якщо інвестора влаштовують проекти з нормою прибутковості більше за 14%, то проект економічно доцільно реалізувати. Якщо вимоги інвестора до прибутковості проектів – не нижче 25%, проект має бути відхилений.

 

Задача.8. Визначити індекс прибутковості інвестиційного проекту за вихідними даними табл. 11.1; і = 10%=j.

Розв’язання задачі. Розрахунок виконується за формулою (11.3):

Метод PI, як і метод IRR, є похідним від методу NPV; використовується для ранжування сукупності інвестиційних проектів у напрямку спадання значення PI.

 

Задача 9. З двох варіантів монолітного бетонування обрати економічно доцільніший та визначити річний ефект від його запровадження. Вихідні дані: собівартість робіт:

Собівартість робіт – С1= 650 грн / м3; С2= 550 грн / м3; капітальні затрати: К1= 3550 грн / м3; К2= 3900 грн / м3 (питомі капітальні вкладення); вартість капіталу (і) = 10% річних; річний обсяг робіт (А2) – 1400 м3.

Розв’язання задачі. Розрахунки виконуються за формулою (11.4):

З1= 650+0,1*3550 = 1005 грн / м3; З2= 550+0,1*3900 = 940 грн / м3;

Ер= (З1 – З2)*А2 = (1005 – 940)*1400 = 91 тис. грн.

Таким чином, економічно доцільнішим буде другий варіант бетонування.

 

Задача 10. З двох інвестиційних проектів у розвиток матеріально-технічної бази будівництва обрати економічно доцільніший. Проекти однакові щодо створюваних виробничих потужностей. Ціна капіталу (дисконтна ставка) – 10% річних. Вихідні дані до задачі наведені у табл.11.4. Умовні позначення згідно формули (11.5).

 

 

Таблиця 11.4

Станом на кінець року Показники (тис. грн)
Проект № 1 Проект № 2
К PN М С L К PN М С L
               
         
               
           
           
             
               

 

Розв’язання задачі. Розрахунки виконуються за формулою (11.5) з використанням коефіцієнтів поточної вартості (додаток 11.1, графа 4):

Зприв.,1 = 5000 * 0,909 + (3000 + 900 + 4000) * 0,826 + 4200 * 0,751 + (4300 – 700) * 0,683 + (1000 + 4000) * 0,621 + (500 + 4000) * 0,564 – 800 * 0,513 = 21916 тис. грн.

Зприв.,2 = 7000 * 0,909 + (800 + 3750) * 0,826 + 4500 * 0,751 + (1320 + 4800) * 0,683 + (4200 – 400) * 0,621 + 4100 * 0,564 – 1200 * 0,513 = 21736 тис. грн.

Висновок. Станом на поточний час приведені затрати за другим проектом на 180 тис. грн менші, ніж за першим проектом. Тому саме другий проект обирається для реалізації.

 

Задача 11. Будівельному підприємству потрібні виробничі потужності з виготовлення добірних залізобетонних конструкцій в обсязі 40 тис. м3 на рік. Для досягнення цього є два інвестиційні проекти: 1) реконструкція існуючого підприємства; 2) будівництво нового підприємства. Визначити економічно доцільніший проект. Ринкова ціна капіталу – 15% річних. Інші вихідні дані наведені у табл. 11.5.

Таблиця 11.5

Вихідні дані до задачі

Показники Одиниця виміру Проекти
реконструкція нове будівництво
Собівартість продукції грн / м3
Інвестиції (з урахуванням вартості нової земельної ділянки) тис. грн

 

Розв’язання задачі.

Спосіб 1. Задача розв’язується за основною формулою (11.4):

Ерекон. = (Знове буд. – Зрекон.).

Знове буд = 760*40 + 0,15*24300 = 34045 тис. грн,

Зрекон. = 790*40 + 0,15*14670 = 33800,5 тис. грн.

Висновок: приведені річні затрати за проектом реконструкції на 34045 – 33800 = 244,5 тис. грн менш, ніж за проектом нового будівництва. Тому проект реконструкції більш доцільний.

Спосіб 2. Дамо відповідь на таке питання: чи доцільні додаткові інвестиції в обсязі 9630 тис. грн у нове будівництво (24300 – 14670) порівняно з реконструкцією існуючого, якщо вони мають зменшити поточні затрати на виробництво продукції (собівартість) на 30 грн за м3 (790 – 760)?

Визначаємо річну ефективність додаткових затрат:

30 * 40 / 9630 = 0,1246, або 12,46%.

Висновок: Оскільки ефективність додаткових затрат, пов’язаних з новим будівництвом, менша за вартість капіталу (15%), то ці затрати економічно недоцільні.

 

Задача 12. Будівельне підприємство має намір збільшити існуючі потужності з виробництва добірних залізобетонних конструкції з 30 тис. м3 на рік до 70 тис. м3. Для цього можна: а) додатково до існуючого заводу побудувати новий завод потужністю 40 тис. м3, або б) реконструювати існуючий завод з доведенням його потужностей до 70 тис. м3. Визначити економічно доцільніший варіант. Ринкова ціна капіталу – 15% річних. Інші вихідні дані наведені у табл. 11.6.

Таблиця 11.6

Вихідні дані до задачі

Показники Одиниця виміру Існуючий завод Проект реконструкції Проект нового заводу
Виробнича потужність тис. м3
Ринкова ціна продукції грн / м3
Обсяг інвестицій тис. грн
Собівартість виробництва грн / м3
Збиток від тимчасової зупинки виробництва тис. грн -
Термін нарощування виробничих потужностей місяці

 

Розв’язання задачі. Річний економічний ефект в разі реконструкції існуючого підприємства (Ерек.) та в разі будівництва нового (Енов.):

Ерек. = (1000 – 790) * 70 – 0,15 * 14670 = 12499,5 тис. грн.

Енов. = (1000 – 835) * 30 + (1000 – 760) * 40 – 0,15 * 24300 = 10905 тис. грн.

Річний економічний ефект реконструкції перевищує аналогічний показник в разі нового будівництва на 12499,5 – 10905 = 1594,5 тис. грн.

Для першого року експлуатації при визначенні річного економічного ефекту слід врахувати вплив таких додаткових чинників:

1) збитки, що були спричинені тимчасовою зупинкою виробництва під час реконструкції;

2) ефект від скорочення терміну нарощування виробничих потужностей у разі реконструкції порівняно з новим будівництвом.

Коригування розміру Ерек. для першого року експлуатації:

Ерек., 1 рік = 12499,5 – 1320 + (12499 * (12-9)/12)) = 14304,25 тис. грн.

Висновок: проект реконструкції доцільніший. У першому році річний ефект реконструкції на 14304,25 – 10905 = 3399,25 тис. грн вищий, ніж ефект від проекту нового будівництва, а впродовж кожного з подальших років експлуатації він буде вищим на 1594,5 тис. грн.

 

Задача 13. Є два варіанти розподілу інвестицій у часі (відповідно до проекту організації будівництва – ПОБ). Проекти однакові за загальним обсягом інвестицій (3000 тис грн) та терміном будівництва (15 місяців, або 5 кварталів, або 1,25 року). Визначити кращий варіант та економічний ефект від його реалізації. Ринкова вартість капіталу – 15% річних. Дані про розподіл інвестицій наведені у табл. 11.7.

Таблиця 11.7

Інвестиції за варіантами ПОБ, тис. грн

Варіанти ПОБ Квартали
Перший
Другий

 

Розв’язання задачі. Задача розв’язується за формулою (11.6). Середній розмір капіталу у незавершеному будівництві (КНБ) за варіантами:

КНБ,1 = (1000 + 1800 + 2300 +2700 + 3000) / (5+1) = 1800 тис. грн,

КНБ,2 = (300 + 700 + 1200 + 2000 + 3000)) / (5+1) = 1200 тис. грн.

Економічний ефект від запровадження другого варіанту ПОБ:

ЕНБ = і * (КНБ,1 * Т1 – КНБ,2 * Т2) = 0,15 * (1800 * 1,25 – 1200 * 1,25) = 112,5 тис. грн.

Аналогічно розв’язуються задачі щодо визначення економічного ефекту від вивільнення виробничих фондів.

Задача 14. Вартість будівництва цегляного заводу – 15000 тис. грн; Тконтр – 10,5 міс.(0,875 року); Тфакт – 8,5 міс.(0,708 року); очікувана рентабельність інвестицій (і) – 16% річних; заради скорочення терміну будівництва на 3 місяці (0,25 року) інвестором були надані будівельні машини на суму 900 тис. грн. Визначити економічний ефект від дострокового введення цегляного заводу в експлуатацію. За формулою (11.7).

Розв’язання задачі.

ЕΔТ = 0,16*15000 * (0,875 – 0,708) – 0,16*0,25*900 = 364,8 тис. грн.

 

Задача 15. Визначити економічний ефект від скорочення терміну будівництва школи на 2,5 місяці. Умовно-постійні витрати будівельного підприємства, пов’язані з даним об’єктом, – 800 тис. грн; Т1 – 14 міс.; Т2 – 11,5 міс.

Розв’язання задачі. За формулою (11.8):

ЕΔТ, буд = 800 * = 142,8 тис. грн.

 

Задачі для самостійного розв’язання наведені у [22, розділ 1]

 








Дата добавления: 2014-12-26; просмотров: 1881;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.051 сек.