Робота 22

Фотосинтез та утворення крохмалю у листкових дисках пеларгонії

Добре зволожені рослини Pelargonium, поміщені у темну камеру на два дні, використовують запаси крохмалю своїх листків. Водночас через два дні рослина і клітини листка ще залишаються живими і життєздатними. Якщо із такого листка за допомогою коркового свердла вирізати диски, то можна дослідити їхню здатність до синтезу крохмалю у різних умовах. В обезбарвлених листках крохмаль, взаємодіючи з розчином йоду, буде забарвлюватися у темно-синій колір. У роботі рекомендуємо використовувати сортову пеларгонію із білими плямами на листках.

Мета роботи: оцінити характер впливу умов освітлення рослини і підживлення її цукрами в темряві на процес фотосинтезу.

Прилади та матеріали дослідження:коркове свердло (7–8 мм у діаметрі); дерев’яна підставка; лампа; темна камера; газовий пальник або спиртівка; 4 невеликі чашки Петрі; колба на 400 мл; колба на 100 мл для використаного етанолу; 8 дослідних пробірок; маркер або склограф; 5%-ний розчин глюкози (100 мл); етанол (100 мл); розчин йодистого калію (50 мл).

Хід виконання роботи

1.Із попередньо позбавленої крохмалю рослини Pelargonium вибирають кілька листків, що мають максимально великі білі плями.

2.4 чашки Петрі позначають літерами A, Б, В та Г. Наполовину заповнюють A та Б 5%-ним розчином глюкози, а В та Г – дистильованою водою.

3.За допомогою коркового свердла із листків обережно вирізають по вісім білих і зелених дисків. Для зелених дисків вибирають найбільш інтенсивно забарвлені ділянки.

4.У кожну чашку Петрі занурюють по два зелених і два білих диски .Чашки A та В поміщають на відстані 20 см від лампи (40Вт); а Б та Г – у темряву. Залишають на 24 години. Якщо є необхідність залишити їх на більш тривалий період, то через 24 години чашки обгортають темним папером або фольгою і переносять у холодильник аж до часу визначення.

5.Позначають 8 дослідних пробірок як A_зел., A_біл., Б_зел., Б_біл., В_зел., В_біл. та Г_зел., Г_біл. для листкових дисків із чашок Петрі A,Б,В та Г відповідно (де _зел. = зелені, і _біл. = білі диски). Обережно переносять диски у відповідні пробірки.

6.До кожної пробірки вносять по 5мл води. Стежать, щоби диски були занурені у воду. Нагрівають дослідні пробірки на киплячій водяній бані (стакан на 400 мл із 250 мл води). Через 5 хвилин вимикають газ чи гасять полум’я спиртівки, не забираючи стакан із киплячою водою. За допомогою тримача з кожної пробірки швидко і обережно зливають воду і, замість води, заповнюють їх етанолом на 1/3 об’єму. Пробірки з етанолом знову переносять на водяну баню. Залишають листкові диски в киплячому етанолі на 5 хвилин.

7.За цей час аркуш білого паперу розділяють олівцем на 8 частин і позначають їх так само, як пробірки, тобто A_зел., A_біл. і т.д.

8.Із дослідних пробірок зливають спиртовий розчин пігментів, додають туди теплу воду з водяної бані. Після того, як листки зм’якнуть, їх переносять на папір відповідно до позначок. Далі на кожен листковий диск наносять по три краплі розчину йодистого калію, і через 3 хвилини фільтрувальним папером видаляють надлишок барвника. Оцінюють забарвлення дисків. Результати заносять у таблицю.

9.У висновках будують гіпотезу для пояснення результатів, отриманих у ході експерименту.