Грошово-кредитна система.

Грошова система– це форма організації грошового обігу, яка регулюється державними органами.

Грошова система при ринковій економіці характеризується наступними особливостями: децентралізацією грошового обігу між різними банками; розподіленням випуску готівкових та безготівкових грошей між різними ланками банківської системи (випуск готівкових грошей здійснюється НБУ, а випуск безготівкових – комерційними банками різних форм власності); відсутністю законодавчого розмежу­вання між безготівковим та готівковим обігом, створенням та розвит­ком механізму державного грошово-кредитного регулювання; центра­лізованим управлінням грошовою системою за допомогою апарату НБУ; індикативним плануванням грошового обігу; тісним зв’язком безготівкового та готівкового грошового обігу за пріоритетом безготівкового;

Грошовий обіг - це безперервний рух грошей, які виконують функції засобу обігу і платежу, а також обслу- говують кругообіг товарів та послуг. Закон грошового обігу визначає кількістьгрошей необхідних для обігу:
М = Р + Кр + П - ВП / V
М - кількість грошей, необхідних для обігу;
Р - сума цін товарів, що підлягають реалізації;
Кр - сума цін товарів, що продані в кредит;
П - платежі, термін виплати яких настав;
ВП - взаємовиплатні платежі;
V - швидкість обігу однієї грошової одиниці.
ЕЛЕМЕНТИ ГРОШОВОЇ СИСТЕМИ
Грошова одиниця - міра грошей, прийнята в країні за оди-ницю (в ній виражаються ціни товарів та послуг).
Масштаб цін - вагова кількість грошового металу, прийня-того в країні за гршову одиницю.
Емісійна система - установи, що здійснюють випуск грошейі цінних паперів та визначають порядок емісії.
Форми грошей - матеріалізована в певному типі загальногоеквіваленту мінова вартість, яка забезпечує стабільність обігу товарів і стабільним платіжним засобом у готівковому обігу.
Інститути грошової системи - державні і недержавні установи, які регулюють грошовий обіг.
Валютний паритет - співвідношення з іншими валютами.

Кредитна система– це сукупність кредитних відносин та інститутів, які організовують ці відносини. Кредитна система складається з банків та небанківських організацій .Серед найважливіших процесів, що відбуваються у кредитній системі, є концентрація та централізація банківського капіталу, яка необхідна в зв’язку з тим, що невеликі банки неспроможні надати необхідні кредити суб’єктам господарювання; наявність певної конкуренції між кредитними установами; інтеграція діяльності банків, зумовлена потребою обслуговування міжнародних розрахунків; упровадження у банківських установах електронних розрахунків в межах країни та за її межами; кореспондентські відносини, які передбачають налагодження договірних відносин між банками з метою взаємовигідного виконання операцій.