Обмеження та узагальнення понять
У повсякденному житті, у спілкуванні ми не завжди маємо на увазі весь обсяг понять, скажімо, коли говоримо “місто”, “держава”, “наука”, “людина”, “закон”, “товар”. Ми маємо на увазі, як правило лише частину об’єму цих понять:
Місто ® місто Київ,
Держава ® українська держава,
Наука ® наука логіка,
Людина ® людина-соціолог,
Закон ® моральний закон,
Товар ® продовольчий товар
Таким чином ми подумки здійснюємо перехід від поняття з більшим об’ємом (родового) до поняття з меншим об’ємом (видового). Ця дія має назву обмеження поняття. Вона відбувається за рахунок того, що ми до родового поняття додаємо певну видоутворюючу ознаку – це слово написане вище курсивом. Таким чином: обмеження – логічна операція переходу від родового поняття до видового шляхом додавання до родового поняття видоутворюючої ознаки. Протилежна логічна операція має назву узагальнення – це перехід від видового поняття до родового шляхом відкидання від нього видоутворюючої ознаки.
Наприклад:
Студент ДонДУУ ® студент;
Місто Донецьк ® місто;
облігація ® цінний папір;
юрист ® адвокат;
колектив ® група
Граничною межею узагальнення є філософські категорії – гранично загальні універсальні поняття, які відбивають найбільш суттєві, закономірні зв’язки і відносини дійсності і пізнання – “матерія”, “рух”, “простір”, “час”, “істота”, “ідеальне”, “свідомість” і т.ін. Наприклад: людина ® примат ® тварина ® жива істота ® істота.
Дата добавления: 2014-12-24; просмотров: 832;