Воєнна доктрина сучасної України.

Воєнна доктрина - це сукупність керівних принципів, воєнно-політичних, воєнно-стратегічних, воєнно-економічних і військово-технічних поглядів на забезпечення воєнної безпеки держави. Прийнята 19 жовт. 1993 р, зміни внесені Презид. – липень 2004, квітень 2005, липень 2009, червень 2012. Загальні положення, Воєнно-політична обстановка та характерні риси сучасних воєнних конфліктів, Запобігання виникненню воєнних конфліктів, Підготовка держави до збройного захисту національних інтересів, Застосування воєнної сили у воєнних конфліктах, Прикінцеві положення. Воєнна доктрина має оборонний характер. Воєнна політика - складова державної політики, головною метою якої є підтримання міжнародної безпеки, запобігання воєнним конфліктам, забезпечення обороноздатності держави. Україна розглядає як виклики, заклики або спроби щодо перегляду наявних державних кордонів;нарощення угруповань військ та озброєнь поблизу кордонів України, активізація розвідувальної діяльності спеціальних служб іноземних держав, застосування політичних і економічних санкцій проти України, підтримка сепаратизму, порушення державами міжнародних угод, договорів про нерозповсюдження зброї масового знищення, стимулювання ескалації воєнних конфліктів у регіоні. застосування воєнної сили проти України може реалізуватися шляхом: втягнення України у воєнний конфлікт між іншими державами; збройної агресії; збройного конфлікту на державному кордоні; переростання внутрішньої нестабільності у збройний конфлікт всередині держави. Основоположними принципами воєнної політики України щодо запобігання виникненню воєнних конфліктів є: забезпечення обгрунтованості, послідовності і системності воєнної політики; дотримання без'ядерного статусу і політики позаблоковості; координація та узгодженість дій на міждержавному рівні. Україна дотримується політики позаблоковості. З метою стримування агресора в разі виникнення передумов застосування воєнної сили Україна може: активізувати дії в міжнародному інформаційному просторі; звернутися до Ради Безпеки ООН, інших міжнародних та регіональних організацій, впливових держав, держав - гарантів безпеки України відповідно до Будапештського меморандуму щодо здійснення заходів з недопущення застосування воєнної сили проти України; увести правовий режим воєнного (надзвичайного) стану; демонструвати власну обороноздатність, готовність і рішучість до відбиття агресії, здатність заподіяння потенційному агресорові неприйнятних втрат. Під час застосування воєнної сили Україна керується такими принципами: незастосування воєнної сили першою; адекватність застосування воєнної сили масштабу збройної агресії (збройного конфлікту); дотримання норм міжнародного права. Воєнна доктрина є основою для підготовки та прийняття воєнно-політичних і воєнно-стратегічних рішень, розроблення стратегій і програм у воєнній сфері. Реалізація положень Воєнної доктрини забезпечується Президентом України, Радою національної безпеки і оборони України, Кабінетом Міністрів України, органами державної влади відповідно до повноважень, визначених Конституцією та законами України.