Зміст, структура, умови та перспективи використання СППР

Система підтримки прийняття управлінських рішень є одним з найбільш сучасних і найбільш об’єктивних інструментів обґрунтування управлінських рішень взагалі і у галузі управління земельними ресурсами зокрема.

Особливістю СППР є те, що вони базуються на концептуальних і математичних моделях процесів і систем, передбачають застосування ГІС-технологій, мають у своїй структурі бази даних, бази знань, елементи штучного інтелекту.

СППР не замінюють управлінця (управлінців, керівників, менеджерів тощо), а постачають йому кількісну та якісну інформацію про сучасний та майбутній стан і поведінку об’єкта управління.

Особливо цінними є СППР для управління складними природними та природно-техногенними системами, до яких відносяться земельні ресурси. Для обґрунтування прийняття управлінських рішень у галузі земельних відносин та землеустрою розроблена спеціальна СППР.

Розробка такої СППР дасть змогу :

1) Визначати і прогнозувати продуктивність природних та антропізованих земель, урожайність основних сільськогосподарських культур у межах окремих земельних ділянок та їхніх частин (у т. ч. на землях забудови, промисловості, транспорту і зв’язку тощо)

2) За величиною розрахункової, або прогнозної продуктивності (урожайності) оцінювати минулий, сучасний та майбутній стани земель та загальну ефективність їх використання.

3) За допомогою оптимізаційного математичного експериментування на ЕОМ як в оперативному режимі, так і на довготерміновій основі визначати раціональні стратегії управління продуктивністю та станом земель з метою досягнення максимальної ресурсної та екологічної ефективності їх використання.

4) Визначати економічні та природоохоронні пріоритети в експлуатації і використанні сільськогосподарських та інших категорій земель.

5) Проводити обґрунтовану експертизу проектів будівництва та землеустрою.

6) Створити базу для інформаційно-дорадчого забезпечення землеустрою в Україні.

Для максимально об’єктивної оцінки стану земель необхідно визначити критерій цієї оцінки.

Критерій оцінки – це комплексний показник стану оцінюваної системи, кількісні значення якого найбільш повно і найбільш точно відображають реальний стан системи.

Встановлено, що найбільш об’єктивним критерієм виступає фітопродуктивність земель (оскільки саме вона є визначальною при встановленні цільового призначення ділянок) яка може бути представлена як функція багатьох змінних виду

, (2.1)

Аргументом цієї функції є ситуація (стан) , яка характеризується вектором змінних і параметрів: .

Задача побудови СППР зводиться до визначення явного виду залежності . Для цього скористаємось принципами, розробленими у .

Всі чинники впливу на величину урожайності культур в умовах ведення сільського господарства можна скомпонувати у вигляді чотирьох основних факторів, які розглядатимемо як елементи (компоненти) досліджуваної системи:

1. Ґрунтова родючість і ґрунтові умови (як сукупність водного, поживного, окисно-відновного та інших ґрунтових режимів).

2. Рівень інсоляції (забезпеченість світлом).

3. Тепловий режим атмосфери та ґрунту.

4. Ботанічні, морфологічні та біологічні особливості рослинного покриву (фітоценозу, вирощуваної культури тощо).

Загальна концептуальна модель земельних ресурсів складається з визначених вище компонентів, які розглядаються як елементи системи, та зв’язків між ними. Модель складається з трьох ієрархічно пов’язаних модулів, утворених відношеннями різних видів

Зміст складу, структури, функції та довкілля модельованої системи описано за допомогою системи алгебраїчних рівнянь на основі динамічної теорії міри, законів екології, біології, землеробства тощо.

Складові моделі викладаються у послідовності її роботи у наступних пунктах розділу 2 з наведенням конкретних прикладів розрахунку продуктивності. Всі розрахунки проведені для двох сільськогосподарських культур – льону та люцерни [3].