Правила виконання команд
При стрільбі по нерухомій цілі навідник після отримання цілевказівки: “Ціль така-то” – з’ясовує ціль, установлює отримані з команди установки на прицільних пристроях; з’ясовує точку прицілювання, наводить гармату.
У гармат з незалежною лінією прицілювання навідник, крім того, виставляє на механізмі кутів місця цілі 30-00 (00-00), виводить бульбашку поздовжнього рівня до середини, а замковий (помічник навідника) надає гарматі кут підвищення суміщенням гарматної стрілки зі стрілкою прицілу і доповідає навіднику: “Готов”.
Навідник повторює команди щодо установок прицільних пристроїв перед першим пострілом, надалі - лише при зміні установок.
Після наведення гармати навідник доповідає: “Готов”.
Заряджання для кожного пострілу виконують по командах, що вказують тип снаряда і установку підривника або за першою командою, коли на вогневій позиції є снаряди тільки одного типу і підривника до них з однією установкою. У подальшому при усіх порядках ведення вогню гармату заряджають снарядами того ж типу безпосередньо після кожного пострілу до знищення цілі або команди: “Стій”.
Командир гармати перевіряє правильність наведення для першого пострілу і подає команду: “Вогонь”.
При стрільбі по рухомих цілях перший постріл навідник проводить по команді командира гармати, наступні – самостійно у міру виконання наведення гармати.
У гармат з поршневим затвором постріли виконує заряджаючий за командою навідника.
При стрільбі по нерухомій цілі за точку прицілювання обирають центр цілі або найбільш уразливе місце. Перший постріл виконують на обчислених установках.
Якщо снаряд не влучив у ціль, то оцінюють відхилення розриву від цілі по дальності в метрах і по напрямку в поділках кутоміра, вводять в установки прицільних пристроїв коректури, які дорівнюють отриманим відхиленням, взятим з протилежними знаками, і виконують наступний постріл.
Приклад 13Отримано спостереження: переліт 100, вправо 10. Команда: “Приціл менше один, лівіше 0-10, вогонь”.
За сприятливих умов (при стрільбі по цілях, розташованих на схилах, обернених у бік гармати, а також при значному перевищенні вогневої позиції над ціллю) дальність і напрямок коректують відмічанням по вирві. Якщо вона спостерігається, подають команду: “Відмітитись по вирві”. Навідник після з’ясування місця падіння снаряда поновлює наведення після пострілу, а потім:
- діючи механізмами прицілювання і бокових поправок, суміщає вершину центральної марки з місцем падіння снаряда і на отриманих установках наводить гармату у попередню точку прицілювання;
- якщо оптичний приціл не має механізмів кутів прицілювання і бокових поправок, то навідник вимірює по сітці прицілу відхилення вирви від точки прицілювання по напрямку і по висоті і змінює точку прицілювання на величину виміряних відхилень у бік, протилежний відхиленню вирви;
- при роботі на панорамному прицілі - діє барабаном кутоміра і відбивача, наводить перехрестя панорами у центр вирви та на отриманих установках кутоміра і відбивача механізмами наведення гармати наводить її у попередню точку прицілювання.
У випадку переходу від прямої наводки до непрямої необхідно завчасно відмітитися по точці наведення; для цього після наведення гармати у ціль командир гармати вказує точку наведення, подає команду: “Відмітитись по такій-то точці”.
По цій команді навідник, не торкаючись до підйомного та поворотного механізмів гармати, обертає барабан рівня і виводить бульбашку до середини, відмічається перехрестям панорами по вказаній точці наведення і доповідає: “Приціл такий-то, рівень такий-то, кутомір такий-то”. Командир гармати записує ці установки.
У гармат з прицілом, незалежним від гармати і з незалежною лінією прицілювання для визначення кута місця цілі (рівня), навідник знімає відлік кута прицілювання по шкалі тисячних, після чого за допомогою підйомного механізму прицілу виводить бульбашку повздовжнього рівня до середини, суміщає стрілки за допомогою механізму кутів підвищення і знімає другий відлік, що відповідає куту прицілювання. Різниця між другим і першим відліком дає значення кута місця цілі.
При ураженні рухомих цілей перед першим пострілом навідник суміщає марку (перехрестя) з ціллю і доповідає: “Є ціль”, супроводжує її за допомогою кутомірного механізму прицілу (панорами).
Командир гармати після доповіді навідника: “Є ціль” починає відлік часу і через 3-5 секунд подає команду: “Стій”. Навідник припиняє супроводження цілі і знімає (зчитує) відлік зі шкали бокових поправок (кутоміра) панорами і доповідає командиру гармати. Бокове упередження рівне кутовому переміщенню цілі (у поділках кутоміра), поділеному на 3-5с і перемноженому на польотний час снаряду.
Приклад 14По команді “Стій”, яку подано через 4с, навідник доповів: “Вправо 10”. Польотний час снаряду 1,2с. Бокове упередження дорівнює 10/4×1,2 = +0-03. Команда: “Правіше 0-03”.
Навідник вводить поправку у шкалу бокових поправок оптичного прицілу (кутоміра), суміщає горизонтальну лінію з центром цілі, а вертикальну лінію перехрестя виносить трохи вперед по напрямку руху цілі і доповідає: “Готов”.
По команді “Упередження пів-фігури (наводити у передній зріз)” навідник, безперервно слідкуючи за ціллю, виносить точку прицілювання вперед дещо більше, ніж було указано у команді, і суміщає горизонтальну лінію перехрестя прицілу з центром цілі.
Після команди “Вогонь” навідник очікує, доки ціль підійде настільки, щоб вертикальна лінія перехрестя суміщалась з центром цілі (щоб між вертикальною лінією перехрестя та переднім зрізом було необхідне упередження), і проводить перший постріл; усі наступні постріли він проводить без команд (у міру виконання наведення).
По команді “Упередження більше (менше) пів-фігури“ або “Наводити туди-то” навідник змінює точку прицілювання по напрямку на упередження, враховуючи наведення при останньому пострілі.
По команді “Приціл більше (менше) стільки-то” чи “Приціл такий-то” навідник змінює установку прицілу на відповідне число поділок або установлює відповідний приціл, а точку прицілювання не змінює.
По команді “Правіше (лівіше) стільки-то“ навідник змінює установку на величину отриманого із команди довороту (вводить коректуру) по шкалі бокових поправок та наводить гармату у попередню точку прицілювання; якщо в оптичному прицілі немає механізму бокових поправок, то навідник виносить вершину центральної марки на величину довороту, отриманого із команди.
Контроль за результатами стрільби установок ПТРК здійснюють командири, використовуючи особисті спостереження і доповіді підлеглих.
Якщо стрільба ведеться одночасно усіма установками ПТРК взводу, командир взводу може віддати наказ вести спостереження за результатами стрільби водію однієї з установок ПТРК.
Водій-оператор доповідає командиру про результати стрільби після виконання кожного пуску. Командир установки ПТРК доповідає командиру взводу про результати стрільби після виконання поставленого завдання.
При стрільбі з установок 9П149 по команді командира обслуга переводить ПТРК у бойове положення. Після загорання в окулярі приладу транспаранта “Готова” (через 8-12 секунд) командир натискує кнопку “Пуск” і утримує прицільну марку на центрі цілі до влучення ракети.
Приклад роботи командира взводу і командира гармати під час виконання непланових вогневих завдань з ураження атакуючих танків противника стрільбою прямою наводкою наведено у додатку 11 [1].
У матеріалах цього розділу розглянуто бойову роботу артилерійських підрозділів з вибору, підготовки та зайняття відкритої вогневої позиції (рубежу розгортання), порядку подачі і виконання команд. Успіх у виконанні поставлених завдань з відкритих вогневих позицій залежить від ефективності ведення вогню стрільбою прямою наводкою тому кожний командир повинен відмінно знати свої обов’язки при організації і веденні вогню прямою (напівпрямою) наводкою, знати особливості дій підрозділів у різних умовах. Це забезпечить виконання наказу МО України про підготовку підрозділів і особливо офіцерського складу до ведення активних і високоманеврених бойових дій, яквдень так і вночі, ускладній обстановці, що швидко змінюється.
Питання для повторення та самоконтролю
1. Вимоги щодо відкритої ВП.
2. У чому полягає бойова робота артилерійських підрозділів на відкритій ВП.
3. Які заходи проводяться з підготовки до виконання вогневих завдань стрільбою прямою (напівпрямою) наводкою.
4. У чому полягають обов’язки командира гармати при зайнятті вогневої позиції і підготовці гармати до ведення вогню.
5. Яких додаткових заходів вживають на ВП для стрільби прямою наводкою вночі.
6. Зміст команди щодо виконання вогневого завдання гарматою.
Дата добавления: 2014-11-29; просмотров: 1027;