Правила подачі команд

При постановці вогневого завдання цілевказання проводять від місцевих предметів та орієнтирів. Цілевказання повинне бути чітким, коротким, зрозумілим і повинно забезпечувати швидке знаходження цілі на місцевості, наприклад: “Лівий край узлісся, гармата під темним кущем; орієнтир третій, правіше 40, вище 5 – кулемет“. Якщо ціль добре спостерігається або була вказана раніше і додаткових вказівок не потрібно, командують тільки її найменування, наприклад: “Ціль 105, танк“. В окремих випадках цілевказання проводяться безпосереднім наведенням приладу (візира), перехрестя панорами у ціль.

Правила подачі команд командиром протитанкової артилерійської батареї (взводу) викладені у ст. ст. 373-377 [3].

Після виконання вогневого завдання із знищення груп танків, які атакують (контратакують), командир батареї (взводу) по команді або самостійно переносить вогонь на іншу групу танків, про що доповідає старшому командиру. При ураженні цілей стрільбою ПТРК після використання ракет, що знаходились на напрямних, установки перезаряджаються з бойової укладки і продовжують виконання завдань з основних або запасних вогневих позицій.

Заряджання установок ПТРК батареї (взводу), які використали усі ракети, проводиться з дозволу командира батареї (взводу) у місці розташування машин з ракетами.

Переміщення на запасні вогневі позиції здійснюється з дозволу старшого командира.

При виконанні вогневого завдання гарматою подають такі команди: