Товста кишка

У цьому відділі кишкової трубки процеси перетравлення корму не-значні. Тут відбувається інтенсивне всмоктування води та мінеральних речовин, а бактеріальна флора — синтезує вітаміни групи ВіК,а також

В.П. Новак, Ю.П. Бичков, М.Ю. Пилипенко Цитологія, гістологія, ембріологія

нагромаджуються екскреторні речовини (продукти метаболізму), солі тяжких металів тощо.

Особливості функції відбиваються на гістологічній будові товстих кишок (рис. 153), а саме: кишкові ворсинки є лише у зародка, у дорос-лих тварин їх немає; крипти виділяють незначну кількість ферментів і побудовані простіше. Облямгвка ентероцитів розвинена слабо; є велика кількість келихоподібних клітин, особливо в криптах; лімфатичні вуз-лики містять центри розмноження лімфоцитів.

2*<

Рис. 153 Будова стінки товстої кишки:

1-слизова оболонка; 2-м'язова оболонка; 3-серозна оболонка; 4-підслизова основа; 5-одношаровий епітелій; 6-келихоподібні клітини; 7-крипти; 8-влас-на пластинка; 9-м'язова пластинка; 10-підслизове нервове вплетення (Мей-снерове); 11-лімфатичнийфолікул; 12-кровоноснісудини; 13-кільцевийшар; 14-поздовжній шар м'язової оболонки; 15-мезотелій серозної оболонки.

Розділ 4 Спеціальна гістологія

Отже, товстим кишкам притаманна загальнобіологічна законо-мірність будови: слизова, м'язова та серозна оболонкн складаються із шарів певних структур. Названі вище особливості будови найбільше стосуються слизової оболонки. Епітеліальний шар останньої утворений одношаровим, циліндричним облямівковим епітелієм. Випинання епі-телію в основну пластинку формує крипти. Епітеліальний шар слизо-вої оболонки і крипт містить кілька видів клітин: облямівкові ентеро-цити, келихоподібні клітини, безоблямівкові ентероцити та незначну кількість ендокриноцитів і клітин Панета.

Переважну більшість клітин епітеліального пласта становлять кели-хоподібні клітини, які продукують велику кількість слизу. Біля основи крипт локалізуються безоблямівкові, стовпчасті ентероцити з високою мітотичною активністю, завдяки проліферації яких здійснюється фі-зіологічна регенерація епітелію. Прошарки пухкої сполучної тканини, що розміщуються між криптами, продовжуються в тканину основної пластинки. Остання має велику кількість ретикулярної тканини, у якій скупчуються лімфоцити, утворюючи великі лімфатичні вузлики із цен-трами розмноження. Вони можуть проникати через м'язову пластинку й зливатися з аналогічними структурами підслизової оболонки.

М'язова пластинка має типову будову. В підслизовій основі у пух-кій тканині розміщуються судинне та підслизове нервове сплетення. Лімфатичні вузлики, з'єднуючись, утворюють солітарні фолікули, а останні — пейєрові бляшки. Поздовжній шар м 'язової оболонки міо-цитів утворює тенії (крім великої рогатої худоби), між якими м'язова оболонка значно тонша. Між шарами циркулярних та поздовжніх міо-цитів розміщується міжм'язове (Ауербахове) нервове сплетення. Спо-лучна тканина серозної оболонки покрита мезотелієм.

Стінка прямої кишки має такі ж оболонки. Епітеліальний шар сли-зової оболонки у каудальній частині змінюється від одношарового стовпчастого до багатошарового сквамозного. В стінці прямої кишки лімфатичні вузлики досягають найбільшого розвитку. У деяких свій-ських тварин у стінці локалізуються анальні залози слизового типу, а у хижих — навколоанальні — подібні до жирових залоз.