Нейроглія
Нейрони знаходяться у тісному генетичному структурному та функціональному зв'язку з нейроглією. Цей термін був запропонова-ний Р. Вірховим і в буквальному перекладі означає «нервовий клей«, а в дійсності це середовище, що оточує нейрони.
Складається нейроглія з клітин і виконує опорну, розмежувальну, трофічну, секреторну та захисну функції.
Всі клітини нейроглії поділяють на два генетичних види: гліоцити (макроглія) і гліальні макрофаги (мікроглія). У свою чергу серед гліо-цитів розрізняють епендимоцити, астроцити і олігодендроцити. Ма-кроглія походить, як і нейрони, із матеріалу нервової трубки, а мікро-глія — з моноцитів і належить до макрофагічної системи (рис. 73) (од-нак є дані, що мікроглія не має моноцитарного генезу).
Епендимоцити утворюють щільний, епітеліоподібний пласт клі-тин, які вистеляють спинномозковий канал і всі шлуночки мозку. Вони виникають першими у процесі гістогенезу нервової тканини з гліоблас-тів нервової трубки. На цій стадії розвитку епендимоцити виконують розмежувальну й опорну функції. На апікальній поверхні клітини, звер-неної у порожнину каналу нервової трубки, утворюється до 40 війок на одну клітину. Після народження війки епендимоцитів поступово зникають і зберігаються лише в деяких ділянках (у водопроводі се-реднього мозку). Від базального полюсу епендимоцитів відходять до-вгі відростки, які, розгалужуючись, перетинають усю нервову трубку, утворюючи її опорний апарат. По зовнішній поверхні нервової трубки
В.П. Новак, Ю.П. Бичков, М.Ю. Пилипенко Цитологія, гістологія, ембріологія
відростки епендимоцитів утворюють поверхневу гліальну пограничну мембрану, яка відмежовує нервову трубку від інших тканин.
Рис. 73. Різновиди нейроглії:
а-протоплазматичні астроцити; б-волокнисті астроцити.
Деякі епендимоцити виконують секреторну функцію — продуку-ють секрет, який бере участь у регуляції водного обміну. Особливос-ті у будові мають епендимоцити, що вкривають судинні сплетення шлуночків мозку та спинномозковий канал. Цитоплазма цих клітин на базальному полюсі має численні глибокі складки, значну кількість мітохондрій та включень. Ці епендимоцити беруть активну участь у синтезі цереброспінальної рідини та регулюють її склад.
Астроцити утворюють опорний апарат центральної нервової сис-теми. Це невеликі клітини зірчастої форми з численними відростками, які розходяться у різні боки. Розрізняють протоплазматичні та во-локнисті (фібрилярні) астроцити, а також перехідні форми (волокнис-то-протоплазматичні). Протоплазматичні астроцити локалізуються, переважно, у сірій речовині мозку, відростки їх короткі, товсті і дуже розгалужені. Волокнисті астроцити, переважно, розміщуються у білій речовині мозку, відростки їх довгі, прямі, слабо розгалужені.
Розділ 3
Загальна гістологія
Відростки астроцитів закінчуються на судинах, нейронах, ба-зальній мембрані, яка відокремлює мозкову тканину від м'язової оболонки. В усіх випадках відростки розширюються на кінці і роз-плющуються на поверхні капіляра або нейрона, вкриваючи значну їх частину і утворюючи так звану астроцитарну ніжку. Ніжки астроци-тів контактують між собою і формують майже повну обгортку навко-ло капіляра або нейрона.
У цитоплазмі астроцитів містяться фібрили, що складаються із фі-ламентів. Кожний пучок зв'язує перинуклеарний простір з усіма від-ростками. Таким чином, цитоплазма астроцитів заповнена звивистими філаментами, які забезпечують міцність відростків, у ній мало елемен-тів ендоплазматичного ретикулуму та рибосом. Популяція астроцитів може повільно відновлюватися.
Олігодендроцити — це найчисленніша група гліоцитів. Олігоден-дроцити оточують тіла нейронів та їхні відростки по всій довжині, локалізуються як у центральній, так і в периферійній нервовій систе-мі. Вони характеризуються невеликими розмірами та дуже тонкими відростками. Перикаріони їх мають багатокутну або овальну форму. Цитоплазма олігодендроцитів не містить нейрофіламентів, судячи по швидкості асиміляції мічених атомів, у цих клітинах відбувається ак-тивний синтез білків і ліпідів. Олігодендроцити мають тісний контакт із структурами гемомікроциркулярного русла і зв'язані із водним об-міном мозку. При набряку мозку у їх відростках нагромаджується ріди-на. Функція олігодендроцитів дуже різноманітна: трофічна, ізолююча, участь у водно-сольовому обміні, процесах дегенерації та регенерації нервових волокон. Олігодендроцити, які утворюють оболонки навко-ло відростків нервових волокон, називають або нейролемоцитами або швановськими клітинами.
Мікроглія — (гліальні макрофаги) — це спеціалізована система ма-крофагів, тканин внутрішнього середовища, які виконують захисну функцію. Це клітини з двома, трьома відростками, які мають вторин-ні розгалуження, ядра їх багаті на гетерохроматин. При подразненні нервової тканини (запалення, рана) клітини мікроглїї збільшуються в об'ємі, стають рухомими (амебоїдне переміщення), наповнюються фа-гоцитованим матеріалом. Мікрогліоцити здатні до синтезу білків-іму-ноглобулінів, вони характерні для білої і сірої речовини центральної нервової системи.
В.П. Новак, Ю.П. Бичков, М.Ю. Пилипенко Цитологія, гістологія, ембріологія
Таким чином, нервова тканина — складна система, яка складається з різноманітних нейронів та нейрогліальних елементів. Якгцо не можна уявити собі нейрон поза рефлекторною дугою, ізольований від інших нейронів, оскільки ні рецепторний, ні асоціативний, ні еферентний нейрони самі по собі не можуть виконати ніякої функції проведення нервового імпульсу, так і неможливо розглядати нервові клітини у від-окремленні їх від нейроглії. Найбільш чітко проявляється взаємозв'я-зок нейронів і нейроглії при вивченні будови нервових волокон.
Дата добавления: 2014-12-18; просмотров: 2487;