Основизагальноїцитолопї

1.1 Клітинна теорія. Хімічний склад та властивості протоплазми

Цитологія (від гр. сіїиз — комірка, 1о§оз — вчення) — наука про по-ходження, будову та функціональне значення елементарних живих систем організму. Термін «клітина» вперше застосував англійський фі-зик Р.Гук (1665), який за допомогою збільшуваних лінз розглядав зрізи ч пробки, серцевини бузини, а також стебла та корені різних рослин. У у"; рослинній речовині Р.Гук називав клітинами правильно розміщені пус-тоти. М.Мальпігі (1671), Н.Грю (1671) підтвердили спостереження РГу-' ка і назвали ці утворення «мішечками», «міхурцями». Н.Грю вважав, що ' > ці «міхурці« об'єднуються в структури, які нагадують текстильні утво-¹) рення і назвав їх «тканинами». При всій невідповідності назв об'єктів, які називали термінами «клітина» та «тканина» вони збереглися й до цього часу. Пізніше А.Левенгук (1677-1680) — мистецький шліфуваль-ник лінз, спостерігав одноклітинні організми і вперше побачив еритро-цити та спермії тварин. Мікроскопісти XVII століття, які спостерігали вперше клітини ссавців, не зіставляли їх з клітинами рослин. В сере-дині XVII століття, тобто майже через століття після Мальпігі та Грю, досягнення оптичної техніки були такі незначні, що спостереження та рисунки мікроскопістів того часу мало відрізняються від описування і зображень, зроблених у XVII столітті. К.Ф.Вольф (1750) стверджував, що пагінці рослин та зародки курей складаються з однорідних «кульок» або «міхурців». Останні ростуть за рахунок поживних речовин і у росли-нах можуть утворювати судини. Ніякої внутрішньої будови в описаних ним «кульках», «міхурпях» Вольф не знайшов. Разом з тим, його спосте-реження про однакову будову тварин та рослин із однорідних тілець, а також вченнж ішігидуакив»й характер розвитку рослинних і тваринних організмів, безумовно сприяло подальшому розвитку уявлень про мі-

універснтет •