Екологічний паспорт підприємства

Екологічний паспорт лісопереробного підприємства – це нормативно-технічний документ , що містить дані про використання підприємством природних, вторинних ресурсів і визначення його впливу на навколишнє середовище [7]. Такий паспорт розробляє підприємство за свої кошти. Він затверджується керівниками підприємств, узгоджується з Радою народних депутатів і територіальним органом Мінекобезпеки де і реєструється.

Екологічний паспорт розробляється на базі основних показників підприємства, проектів розрахунків ГДВ, норм ГДС, ГДР при наявності дозволу на природокористування, паспортів газо- і водоочисних споруд і установок для утилізації та використання відходів, форм державної статистичної звітності та інших нормативних документів.

Екологічний паспорт не змінює і не відміняє діючі форми державної звітності. Заповнення всіх форм екологічного паспорта є обов’язковим.

Метою екологічної паспортизації підприємства є наступне:

· встановлення кількісних та якісних характеристик сировини, палива, енергії, забруднення природного середовища викидами, стоками, відходами, випромінюванням тощо;

· отримання питомих показників природокористування та забруднення природного середовища підприємством з метою подальшого аналізу технологічних процесів та обладнання порівняно з кращими вітчизняними і зарубіжними взірцями, виявлення величини шкоди, заподіяної підприємством.

Екологічна паспортизація передбачає [4]:

· складання карти-схеми лісопереробного підприємства з нанесенням на неї джерел забруднення атмосфери, поверхневих вод, місць складування відходів, водозаборів, межі санітарно-захисної зони, транспортних магістралей, зон відпочинку, пам’ятників архітектури, постів спостереження за забрудненням атмосферного повітря та скидів стічних вод;

· отримання в органах охорони природи метеорологічних характеристик та коефіцієнтів розсіювання забруднюючих речовин в атмосфері міста, селища, де розташоване підприємство (коефіцієнта стратифікації речовини в атмосфері, коефіцієнта рельєфу місцевості, температури зовнішнього повітря, “рози” вітрів, швидкості вітру);

· отримання в органах Держгідромету або в місцевих органах охорони природи характеристик стану навколишнього середовища за фоновими концентраціями забруднюючих речовин;

· отримання в органах Даржводгоспу або в місцевих органах охорони природи характеристик водокористування за якістю води та приймачів стічних вод;

· складання короткої характеристики виробництва з розробленням балансових схем матеріальних потоків з вказівкою на види вихідної сировини та проміжних продуктів (наводяться всі джерела виділення забруднень і точки їх контролю);

· визначення даних щодо використання земельних ресурсів за результатами інвентаризації або статистичної звітності;

· визначення загальної та питомої витрати сировини і допоміжних матеріальних ресурсів на кожний вид продукції виходячи з балансових схем матеріальних потоків і статистичних звітів;

· складання відомостей за загальною та питомою витратами енергоресурсів на кожний вид продукції за даними статистичних звітів або інвентаризації.

До екологічного паспорту додають розрахунок ГДВ або ТПВ, в якому наводять характеристики, отримані за результатами інвентаризації та розрахунків викидів в атмосферу. Організованим джерелам забруднення атмосфери присвоюють номери від 0001 до 5999, а неорганізованим джерелам – від 6001 до 9999, забруднючим речовинам присвоюють коди.

Характеристики водоспоживання, водовідведення та очищення стічних вод на підприємстві визначають за даними інвентаризації, розрахунків ГДС або ТПС і статистичних звітів. До таблиць додають балансові схеми водоспоживання та водовідведення з посиланням на витрату та втрату води на кожному виробництві протягом години. Поряд із загальними показниками водоспоживання розраховують питомі норми водоспоживання та водовідведення на одинцю продукції. Вказується при цьому показник складу та властивості стічної води, температура, біологічне та хімічне споживання кисню (БПК та ХСК) повне, водневий показник, зважені речовини, мінералізація, токсичність. Наводяться характеристики очисних споруд і водооборотних систем, а також характеристики відходів, що утворюються на підприємстві за даними інвентаризації, балансових схем матеріальних потоків, статистичних звітів, а також даних про полігони та накопичувачі, призначені для захоронення (складування) відходів, вказуються коди відходів.

Екологічний паспорт затверджується після погодження з органами охорони природи.

За результатами екологічної паспортизації підприємства видається наказ з додатком, в якому міститься комплекс природоохоронних заходів на підприємстві.