ОПЦІОНИ ВІДСОТКОВИХ СТАВОК

Опціон відсоткових ставок — це угода, яка дає право покупцеві на одержання кредиту за ставкою, що не перевищує фіксованої верхньої межі, або право інвестування коштів під ставку, не нижчу за встановлену нижню межу, у деякий момент часу в майбутньому або протягом наперед визначеного періоду.

Продавець опціону встановлює опціонну премію залежно від вірогідної майбутньої тенденції щодо динаміки відсоткових ставок та тривалості часового періоду, який покриває опціон. Якщо ринкові відсоткові ставки за кредитами опускаються нижче від зафіксованого в опціоні рівня або депозитні ставки піднімаються вище за ставку інвестування, зафіксовану в опціоні, то покупець (власник) опціону не скористається своїм правом, а шукатиме вигідніші шляхи фінансування.

Опціони відсоткових ставок у механізмі дії та реалізації дещо відрізняються від інших видів опціонів і мають самостійні назви, а саме: CAP (кеп), FLOOR (фло), COLLAR (колар). Терміни дії угод CAP, FLOOR, COLLAR доволі різноманітні — від кількох тижнів до 10 років. Умови більшості контрактів прив’язані до відсоткових ставок за державними цінними паперами, комерційними векселями, кредитами для першокласних позичальників (прайм-ставка) або до ставки LІВOR.

УГОДИ САР

СAP — це угода, яка надає право покупцеві опціону на одержання в майбутньому кредиту визначеного розміру з попередньо встановленим максимальним рівнем відсоткової ставки. CAP може розглядатися як серія опціонів PUT європейського типу. Здебільшого опціони укладаються в розрахунку на умовну суму.

Відсотковий CAP використовується для захисту позичальника, який бере кредит під плаваючу ставку, від підвищення рівня ринкових ставок за кредитом. Як компенсацію за попередньо виплачену опціонну премію позичальники отримують гарантію, що їх кредитори не можуть підвищити ставку понад зазначений в опціоні рівень, який називається CAP-ставкою. Встановлення CAP-ставки як верхньої межі, або стелі підвищення ставки за кредитом, не заважає одержувати переваги від зниження ставки. Якщо ринкові ставки нижчі за CAP-ставку, то відсотки за кредитом нараховуються за діючими ринковими ставками. Отже, відсотковий CAP страхує власника від підвищення ринкових ставок за кредитом, але дозволяє скористатися перевагами від зниження рівня ставок.

Опціонна премія CAP залежить від співвідношення ринкової ставки та CAP-ставки. Чим ближча CAP-ставка до поточних ринкових ставок, тим вища вартість захисту від зміни ставок. Іншими словами, чим ближче одна до одної перебувають ринкова і CAP-ставка, тим вища ймовірність того, що з часом ринкові ставки перевищать рівень CAP. А це означає, що продавець опціону втратить кошти на різниці ставок. Бажаючи захиститись від майбутніх втрат, продавець опціону призначає вищу премію. Навпаки, опціон може коштувати значно дешевше, якщо CAP-ставка встановлена на рівні, імовірність досягнення якого ринковими ставками досить незначна.

Сума кредиту в угоді CAP може бути реальною, якщо клієнт має намір взяти кредит, або умовною, коли сторони домовляються лише про виплату різниці у відсоткових ставках.

У першому разі операція надання кредиту та угода CAP розглядаються як дві окремі операції. Це означає, що за виданим під плаваючу ставку кредитом нараховуються відсотки у звичайному порядку згідно з ринковими ставками, навіть якщо вони перевищують рівень CAP. Друга операція — із захисту CAP — компенсує будь-які додаткові платежі за відсотками за наданим кредитом, котрі перевищують CAP-ставку. Такий підхід дозволяє купувати CAP не лише у свого кредитора, а й у третьої сторони, що розширює можливості хеджування за допомогою опціонів. Це дозволяє також упорядкувати порядок обліку таких операцій.

В основу захисту CAP покладено угоду, згідно з якою визначаються довідкові дати в майбутньому, що розбивають на частини весь період дії CAP. Якщо обумовлена в контракті ставка (звичайно тримісячна LІBOR) перевищує ставку CAP, продавець на ці визначені наперед дати виплачує власникові CAP різницю між вищою поточною ставкою та встановленим рівнем CAP у вигляді розрахункової суми.

Розрахункова сума обчислюється так:

(7.10)

де r — поточна ринкова ставка; q — CAP-ставка; t — тривалість періоду в днях між довідковою датою на момент розрахунків та наступною довідковою датою; Б — база розрахунку (дні); СК — умовна сума кредиту.

Важливо, щоб довідкові дати збігалися з датами перегляду плаваючої ставки за кредитом і однаковими були базові ставки, на основі яких розраховуються виплати відсотків за кредитом та розрахункова сума за CAP.

Клієнт придбав у банку опціон CAP на умовну суму 100 млн дол. терміном на один рік, який базується на тримісячній ставці LІBOR. В угоді зафіксовано максимальну ставку CAP на рівні 10,0%. Кожні 3 місяці рівень ставок переглядається й проводяться відповідні розрахунки. Найближча довідкова дата — 01.05.99, наступна така дата — 01.08.99. Ці дати збігаються з датами перегляду ставок за кредитом, який був наданий клієнтові іншою стороною.

Розрахувати суму платежу, що її банк виплатить клієнтові, коли на 01.05.99 тримісячна ставка LІBOR була зафіксована на рівні 10,37%.

Розв’язання

Розрахункова сума обчислюється за формулою (7.10), дол.:

.

Суму 94 555,6 дол. банк за угодою CAP виплатить клієнтові 01.08.99. Якщо клієнт має реальний кредит на суму 100 млн дол. під плаваючу ставку, яка базується на тримісячній LІBOR, то його зобов’язання з виплати відсотків у період з 01.05 до 01.08 обчислюватимуться з огляду на рівень 10,37%. Але угода CAP дозволила клієнтові компенсувати додаткові витрати з виплати відсотків, які перевищують рівень CAP — 10,0%. Сума 94 555,6 дол., одержана від банку клієнтом, відповідає сумі перевищення з виплати відсотків за кредит над рівнем 10,0%.

Здебільшого розрахункова сума виплачується клієнтові в кінці періоду, на який вона була розрахована, оскільки саме в цей час виплачуються відсотки за кредитом за попередній період. Згідно з домовленістю сторін розрахункова сума може виплачуватися на початку періоду, але в такому разі її необхідно дисконтувати.

Якщо на довідкову дату ставка LІBOR нижча за рівень CAP-ставки, то розрахунки і виплати не проводяться.

Продаючи угоду CAP клієнтові, банк бере на себе відсотковий ризик цього клієнта і як компенсацію одержує опціонну премію. Укладаючи такі угоди у великих обсягах та маючи широкі фінансові можливості, банки можуть знизити рівень узятого на себе ризику за допомогою інших прийомів хеджування, наприклад, свопу відсоткових ставок.

УГОДИ FLOOR

FLOOR — це угода, яка надає право її власникові інвестувати певну суму грошових коштів під попередньо обумовлену мінімальну відсоткову ставку протягом деякого періоду в майбутньому. FLOOR — це серія опціонів CALL європейського типу.

Установлення мінімальної ставки для активів інвестора в умовах плаваючих ставок захищає від зниження ринкових відсоткових ставок, але дозволяє одержати дохід у разі загального підвищення ставок. Угода FLOOR страхує власника від відсоткового ризику, що його бере на себе продавець опціону, одержуючи за це опціонну премію. Чим ближча ставка, зафіксована в угоді FLOOR, до поточних ринкових ставок, тим вищою буде вартість опціону і тим більшу премію виплатить клієнт, купуючи FLOOR, аби захистити свої активи.

Механізм дії угоди FLOOR такий самий, як угоди CAP. Сума угоди може бути реальною або умовною з виплатою різниці у ставках. Операції інвестування коштів та власне угода FLOOR розглядаються як окремі незалежні операції. Відсотки за інвестованими коштами нараховуються у звичайному порядку за ринковими поточними ставками. Водночас згідно з угодою FLOOR продавець виплачує різницю у ставках, якщо ринкові ставки стали нижчими за рівень FLOOR, зафіксований в угоді. Завдяки цьому інвесторові компенсується зменшення дохідності активів, спричинене зниженням ринкових відсоткових ставок.

Особливістю угоди FLOOR є те, що такого захисту від коливань ринкових ставок банки потребують навіть більше, ніж їх клієнти, тоді як покупцями угоди CAP є здебільшого позичальники — клієнти банку. Видаючи клієнтові кредит під плаваючу відсоткову ставку, банк зацікавлений у гарантії мінімального рівня дохідності за даним видом активів. У такому разі банк може купити у клієнта угоду FLOOR, щоб дістати право навіть у періоди значного спаду відсоткових ставок одержувати дохід за кредитом, не нижчий від зафіксованого в угоді FLOOR рівня. За таке право банк виплачує клієнтові опціонну премію.

Потреба в угоді FLOOR може виникнути у клієнта банку, якщо він планує через деякий час вкласти кошти на депозитний рахунок у банк, але остерігається, що ставки знизяться до неприйнятного рівня. Купівля угоди FLOOR у банку дає змогу застрахуватися від несприятливих змін ставок. FLOOR захищає власників і тоді, коли кошти інвестуються під плаваючу ставку, яка періодично переглядається і в деякі періоди може не задовольняти сподівань інвестора. Згідно з угодою FLOOR сторона, яка продала угоду і одержала опціонну премію, зобов’язана виплатити власникові угоди різницю між ставкою FLOOR та нижчою поточною ставкою.

Під час укладання угоди FLOOR обумовлюється базова ставка, на основі якої проводяться розрахунки. Це може бути будь-яка ставка, наприклад, ставка за державними цінними паперами, першокласного позичальника або LІBOR. У міжнародній практиці угоди укладаються, як правило, на основі ставки LІBOR. Якщо угода FLOOR прив’язана до реального процесу інвестування, то необхідно, щоб доходи за інвестиціями і угода FLOOR розраховувалися на основі однієї і тієї самої ставки. Це забезпечить максимальний рівень страхування відсоткового ризику.

В угоді визначаються також довідкові дати на весь період дії FLOOR, тобто моменти, в які фіксуватиметься ринкова ставка та при потребі розраховуватиметься сума виплат. Довідкові дати мають збігатися з датами перегляду плаваючої ставки за інвестиціями. Згідно з угодою FLOOR розрахункова сума обчислюється за формулою:

, (7.11)

де f — ставка FLOOR; r — поточна ринкова ставка; t — тривалість періоду в днях між довідковою та наступною довідковою датою; Б — база розрахунку (дні); ІС — сума інвестиції.

Банк видав кредит клієнтові в сумі 1 000 000 дол. США на 180 днів з 01.02.99 за плаваючою ставкою LІBOR. Ставка переглядається щомісяця. Передбачаючи зниження ставки LІBOR, банк одночасно запропонував клієнтові продати угоду FLOOR, в якій фіксувалася б ставка на рівні 6,5%. Клієнт погодився, і банк виплатив йому опціонну премію за угоду FLOOR. Протягом періоду дії угоди FLOOR ставки двічі фіксувалися на рівні, нижчому за рівень FLOOR: 01.03.99 — 6,3% і 01.06.99 — 6,1%. Обчислити суму виплат за угодою FLOOR.

Розв’язання

РС = 172,2 + 333,3 = 505,5.

Отже, клієнт, який продав угоду FLOOR, виплатить згідно з нею 505,5 дол. банкові з огляду на те, що ринкові ставки опустилися нижче від рівня FLOOR 6,5%. За кредитом відсотки нараховуються за ринковими ставками, які діяли на момент їх перегляду.

Угода FLOOR допомагає банкові застрахуватися від ризику зниження дохідності кредитних операцій. Для клієнта, який продав FLOOR, переваги від укладення угоди визначаються співвідношенням одержаної опціонної премії та виплаченої банкові розрахункової суми. На практиці переваги та недоліки угоди FLOOR для клієнта — компанії або фірми — залежать від ряду факторів: прийнятої системи оподаткування, методики обчислення витрат і прибутків, характеру та напрямків використання кредиту банку і т. ін.

УГОДИ COLLAR

COLLAR — це угода, яка передбачає одночасну купівлю CAP та продаж FLOOR. Застосовується з метою захисту позичальника в умовах плаваючих відсоткових ставок від їх підвищення за вартістю нижчою, ніж звичайний CAP. Щоб отримати такий захист як COLLAR, клієнт купує CAP з установленою максимальною межею, яка перевищує поточні ставки, та одночасно продає FLOOR з обумовленою нижньою межею, яка звичайно нижча за поточні ставки.

Премія, що її одержує клієнт у разі продажу FLOOR, використовується для зниження вартості угоди CAP, яку він придбав. Отже, захист типу COLLAR обходиться клієнтові значно дешевше, ніж звичайний захист CAP. Чим меншою є різниця між мінімальною ставкою FLOOR і поточними ринковими ставками, тим більшу премію одержить клієнт за угодою FLOOR, яка спрямовується на покриття купівельної вартості CAP. Вартість COLLAR обчислюється як різниця між премією CAP та премією FLOOR. Чиста премія COLLAR може бути додатною або від’ємною залежно від прогнозу динаміки відсоткових ставок, а також від схильності до ризику позичальника та кредитора на момент укладення контракту.

Як і прямий CAP, COLLAR захищає позичальника від підвищення відсоткових ставок. Проте якщо ставки впадуть нижче за мінімальну межу, установлену в угоді, він змушений буде виплатити різницю між нижчими ринковими ставками і мінімальним рівнем, зафіксованим в угоді. Продаж угоди FLOOR зобов’язує клієнта компенсувати зниження поточних ринкових ставок нижче за встановлений рівень. Це може призвести до фінансових втрат клієнта. Проте укладаючи угоду COLLAR, він має змогу захиститися від підвищення відсоткових ставок за низькою ціною. Крім того, якщо прогнозується подальше зниження відсоткових ставок, то клієнт, який узяв кредит під плаваючу ставку, може не страхуватися від ризику підвищення ставок.

Насправді, укладаючи угоду COLLAR, позичальник створює максимальний CAP і мінімальний FLOOR як межі своїх відсоткових витрат, а отже, може точніше планувати свою діяльність.

Угода COLLAR є інструментом одночасного страхування від відсоткового ризику обох учасників: позичальник страхується від підвищення відсоткових ставок, а кредитор — від зниження дохідності своїх активів.

Угоди COLLAR можуть укладатися як на реальну суму, коли угода супроводжується операцією надання кредиту, так і на умовну суму, коли сторони домовляються лише про обмін різницями відсоткових ставок. Розрахункові суми обчислюються за формулами (7.10) і (7.11). Механізм взаєморозрахунків за COLLAR аналогічний механізмам дії угод CAP і FLOOR.