Мета і завдання раннього корекційного втручання при тяжких формах розумової відсталості

Одна з найбільш актуальних проблем корекційної психолого-педагогічної допомоги дітям з тяжкими порушеннями розвитку – їх раннє виховання і навчання. Спеціальними психологічними дослідженнями доведено, що, чим раніше починається спеціальна корекційна робота, тим більше можливостей є для ефективного просування такої дитини. Ранній вік як період найбільшої пластичності нервової системи і сприйнятливості до навчання найбільш сензитивний для формування найважливіших видів психічної діяльності, в цей час закладається основа подальшого розвитку дитини.

Період раннього дитинства (перші 3 роки життя) дитини, що нормально розвивається, характеризується передусім швидким темпом фізичного і психічного розвитку. У цей період інтенсивно збільшуються зріст і вага дитини (особливо на першому році життя), відбувається швидкий розвиток усіх функцій її організму. Дитина, що нормально розвивається, у своєму розвитку поетапно опановує багато здібностей і умінь: тримати голову, сидіти, стояти, ходити, емоційно реагувати і спілкуватися з дорослими, брати іграшку і маніпулювати нею, діяти з предметами, сприймати мовлення дорослого, розуміти слова, що означають предмети ужитку і найчастіше вживані дії. Спочатку вона видає лепетні звуки, гуління, потім вимовляє слова, фрази і опановує розгорнуте мовлення.

Найбільш характерними рисами дитини раннього віку є емоційність, активність, допитливість, прагнення до спілкування і до пізнання навколишнього світу.

Важка розумова відсталість зазвичай виявляється і діагностується рано, до року або в перші роки життя дитини, що пояснюється вираженим ступенем ураження, проте структура дефекту, а також темп і характер подальшого розвитку у кожної дитини можуть мати значні індивідуальні особливості. Як показують психоневрологічні дослідження, у цих дітей вже в ранньому віці можна відмітити ряд порушень. У дитячому і переддошкільному віці у них відзначається млявість, малорухомість, вони слабко реагують на оточуюче, у них пізно з'являються реакції на зорові і слухові подразники; спрямовані рухи і прості довільні дії у них неповноцінні; мовлення нерозвинене. Спостерігається слабкість інтересів, спонукань, уваги. У молодшому дошкільному віці інтелектуальна недостатність проявляється у цих дітей в поведінці і діяльності. Їх ігри одноманітні, малоемоційні та беззмістовні.

Слабка активність, моторна недостатність і нерідко надмірне піклування батьків призводять до різких порушень в оволодінні дітьми з тяжкими вадами інтелекту предметними діями. У дитини, що нормально розвивається, дії з предметом розпочинаються з маніпуляцій: вона бере його, утримує в руці, розглядає, стукає ним, кидає його і так далі, при цьому формуються сприйняття властивостей предмета (форми, величини) і зорово-рухова координація. Потім розвиваються дії, в яких предмети використовуються відповідно до їх призначення: з кубиків будують, ложкою їдять, ляльку гойдають, машину возять. Оволодіння предметними діями активно формується вже на першому році життя.

Діти з важкими порушеннями розвитку в ранньому віці лише починають маніпулювати предметами. Майже повна відсутність стадії предметних дій у такої дитини веде до надзвичайної бідності чуттєвого пізнання, яке є базою розумового розвитку. Без міцного фундаменту чуттєвого досвіду у важко розумово відсталої дитини слабо розвиваються уявлення, уява, повністю відсутня ігрова діяльність, в якій здорова дитина переробляє сприйняту інформацію. Глибоке недорозвинення мовлення, що відзначається у такої дитини, украй утруднює отримання словесної інформації, її переробку і спілкування з оточуючими.

Безумовно, на розвиток дитини негативно впливають біологічні чинники, що стали причиною важких порушень інтелекту, проте важливу роль в її розвитку слід також бачити в спеціально організованому середовищі і корекційно спрямованому вихованні і навчанні. При цьому величезне значення має організація такої роботи не лише в спеціальних установах, але і в сім'ї. Для батьків важливо усвідомити, що їх дитина може вчитися і розвиватися і що вони, зі свого боку, можуть створити сприятливі умови для того, щоб вона просувалась з тією швидкістю і тими кроками, на які здатна. Завдання, яке, можливо, покажеться нездоланно важким, може бути вирішене, якщо його представити у вигляді серії маленьких завдань. Спільна робота сім'ї і спеціальної установи допоможе дитині засвоїти ті уміння, які зазвичай формуються в ранньому дитинстві.

Ефективність корекційної роботи з дітьми з важкими порушеннями інтелекту в ранньому віці забезпечується дотриманням таких умов:

1. Комплексний підхід до раннього виявлення і ранньої корекції відхилень в розвитку у дітей, починаючи з пологового будинку, комплексне спостереження, здійснюване фахівцями. Діагностика розвитку – не лише одноразова постановка діагнозу, але і контроль і поточний моніторинг на кожному етапі вікового розвитку.

2. Залучення батьків до роботи з ранньої корекції розвитку дітей і навчання батьків. Батьки як педагоги в розвитку маленької дитини грають найважливішу роль. Взаємодія матері і маленької дитини з порушенням розвитку визначає успішність її емоційно-комунікативного розвитку. Дуже важливе усвідомлення батьками того, що їх дитина може вчитися і від них залежить створення таких умов, щоб вона просувлась тими темпами, на які здатна.

3. Позитивне ставлення і віра в можливості дитини. У дітей з низькою научуваністю, по суті, можна сформувати більшість з тих умінь, якими володіють звичайні діти, якщо відразу після встановлення діагнозу почати регулярні і правильно побудовані заняття. Такий підхід є однією з важливих сторін гуманізації спеціальної освіти на сучасному етапі.

4. Рання інтеграція в середовище здорових однолітків. Проте до цього завдання по відношенню до важко розумово відсталих дітей раннього віку необхідно підходити з обережністю. Потрапляючи в групу здорових дітей, така дитина часто виявляється наодинці: грати з іншими дітьми вона не вміє, а вихователь не може залишити інших дітей, щоб займатися з нею. Та й знань про особливості розвитку таких дітей у більшості вихователів масових дитячих садків практично немає. Крім того, відношення здорових дітей до дитини з відхиленнями в розвитку дуже неоднозначне. В результаті цього емоційно-комунікативному розвитку дитини може бути нанесена шкода. В той же час в жодному разі не можна відмовлятися від основної мети – розширення кола спілкування дитини, її соціалізації.

Цілі, які стоять перед спеціальною установою і сім'єю, - включення дітей раннього віку з важкими порушеннями розвитку в спеціально організоване освітньо-розвиваюче середовище, організація своєчасного кваліфікованого навчання дітей, що враховує їх психофізичні і вікові особливості і спрямованого на попередження і подолання дефектів розвитку, адекватне їх включення в соціальне оточення, підготовка діти до дошкільного навчання.

Виходячи з цієї мети можна визначити наступні конкретні завдання корекційно-педагогічної роботи з дітьми цієї категорії в ранньому віці.

1. Ретельне психолого-педагогическое вивчення індивідуальних особливостей і можливостей дитини з урахуванням клинико-етіологічних даних і діагнозу.

2. Організація співпраці з батьками дітей за спільно розробленим індивідуальним планом для кожної дитини.

3. Збереження і зміцнення фізичного і нервово-психічного здоров'я.

4. Розвиток позитивної емоційної контактності, комунікативності, власної активності дітей, їх інтересу до оточуючого.

5. Формування навичок адекватної поведінки і спілкування з дорослим. Формування перших контактів між дітьми. Прищеплення перших навичок особистої і колективної організованості.

6. Фізичне виховання дитини, розвиток загальної моторики. Розвиток психомоторики. Розвиток рухів рук. Корекція недоліків рухової сфери.

7. Прищеплення елементарних санітарно-гігієнічних навичок і простих навичок самообслуговування.

8. Поетапне формування елементарної предметної діяльності. Сенсорне виховання.

9. Розширення практичного досвіду дітей, обсягу їх знань і уявлень про навколишній світ і розвиток мовлення.

10. Розвиток передумов до формування ігрової діяльності.

11. Розвиток емоційно-естетичних і творчих можливостей дітей засобами мистецтва.

12. Підготовка до дошкільного навчання.

2. Особливості корекційно-розвивальної роботи з дітьми з тяжкими формами розумової відсталості раннього віку

При проведенні корекційно-педагогічної роботи виявляються значні відмінності між дітьми за рівнем психічного розвитку. Різною є научуваність цих дітей – від майже повної її відсутності до можливості значного просування, що дозволяє ставити питання про зміну діагнозу. Тому перед початком корекційно-розвивальної роботи необхідно провести детальне психолого-педагогічне обстеження дитини.

При вивченні маленької дитини з важким порушенням розвитку необхідно звернути увагу на наступні сторони її стану:

- збереження емоційної сфери;

- правильність сприйняття інтонацій мовлення дорослого і диференціювання близьких;

- поведінка, контакт з оточенням, способи спілкування (мовлення, жести);

- стан рухової сфери;

- гра;

- можливість включення в цілеспрямовану діяльність і рівень розвитку різних видів діяльності (предметної, образотворчої, конструктивної та ін.);

- стан мовлення:

а) розуміння зверненого мовлення;

б) розуміння і виконання ряду нескладних інструкцій;

в) активне мовлення (зміст, вимова);

- рівень уявлень дитини про себе і про навколишній світ;

- володіння, хоч би часткове, навичками самообслуговування, охайності;

- орієнтування у просторових і часових поняттях.

Надалі ці відомості поповнюються спостереженнями за станом уваги, працездатністю і виснажуваністю дитини, її пам'яттю, властивостями її характеру і інтересами.

Вся корекційно-педагогічна робота з дитиною, спостереження і вивчення її в повсякденному житті і на організованому занятті дають можливість зробити обгрунтовані висновки про міру її научуваності і про подальші перспективи, форми і методи роботи з нею. Робота планується з урахуванням не стільки календарного віку дитини, скільки рівня її реального розвитку.

Оскільки кожна дитина з важкими порушеннями ЦНС унікальна як за своїм стану, так і за темпом розвитку, рання корекційна допомога є засобом формування тих навичок і умінь, які дитина готова сприйняти зараз, і має бути по можливості максимально індивідуалізована. При цьому слід забезпечити максимальні можливості для її розвитку. Якщо у дитини, що нормально розвивається, первинні уміння виникають вчасно і розвиваються, здавалося б, самостійно, без явної допомоги з боку дорослих, то дитині з тяжким порушенням інтелекту для набуття елементарних умінь і навичок така допомога вкрай необхідна. Тут потрібна цілеспрямована, наполеглива і терпляча робота. Допомога дорослого для дитини корисна навіть тоді, коли її результати зовні зовсім не помітні. Як педагоги, так і батьки повинні мати чітке уявлення про те, як і чому її вчити, як відноситися до її поведінки і труднощів під час занять, як враховувати її можливості, згладжувати особливості її стану, обумовлені хворобою та ін.

При роботі з дітьми раннього віку слід дотримуватися охоронного режиму: це спокійна, доброзичлива обстановка вдома і в групі, відсутність сторонніх подразників, посильне, дозоване навантаження дитини навчальним матеріалом, чергування навантаження з відпочинком.

Потрібні також часте емоційне спілкування з дитиною, ласка, без чого не може здійснюватися її повноцінний розвиток.

Новонароджена дитина відразу включається в послідовну зміну ритмів оточуючого життя (день і ніч, ранок і вечір, пори року і т. д.). Багато в чому власні життєві сили дитини визначаються стійкістю цих ритмів, їх зміною. Продуманий і налагоджений дорослим розпорядок дня, тижня сприяє регуляції процесів збудження і гальмування, допомагає дітям безболісно орієнтуватися в навколишньому оточенні, надає їм почуття упевненості. Особливо це важливо для дітей розумово відсталих. Встановлення і дотримання режиму дня, правильне чергування в часі сну і неспання, годування, прогулянок, занять, а також зміна різних видів діяльності сприяють фізичному і психічному розвитку дітей.

З перших днів життя дитини треба пробуджувати і виховувати у неї інтерес до людей і предметів, навчати координованим рухам за допомогою вправ та ігор, намагаючись зробити їх для неї приємним і веселим заняттям. На перших етапах дорослий бере руки дитини своїми і здійснює рухи спільно з нею. Поступово зменшуючи і послабляючи свою допомогу, він підводить дитину до самостійного здійснення дій.

У занятті потрібно враховувати можливості дитини, мати на увазі, що їй властиві підвищена стомлюваність, виснажуваність, що вона схильна до апатії, інертності. Будь-яке перенапруження викликає негативну реакцію дитини на роботу, що проводиться з нею. Тому важливо вловити момент, коли стають помітними ознаки стомлення або зайвого збудження дитни, і, хоча вона сама ще неавідмовляється від запропонованої гри, слід перервати роботу, не забувши похвалити.

Результати, отримані в психолого-педагогічному дослідженні дітей першого року життя з різними порушеннями, що виховуються в умовах будинку дитини, дозволили намітити напрямки корекційної роботи з дітьми грудного віку (Ю. Разенкова):

- розвиток зорових орієнтувальних реакцій;

- розвиток слухових орієнтувальних реакцій;

- розвиток емоцій;

- розвиток спілкування дітей з дорослим;

- формування перших контактів між дітьми;

- нормалізація тонусу рук, фізіологічного положення кисті і пальців руки;

- розвиток рухів руки і дій з предметами;

- розвиток загальних рухів;

- нормалізація дихання, стану і функціонування органів артикуляції;

- розвиток передумов активного мовлення і розуміння мовлення.

Напрямки корекційної роботи з дітьми раннього віку за посібником О. В. Закревської:

- розвиток зорових орієнтувальних реакцій;

- розвиток розуміння мовлення, мислення, пам’яті в процесі спілкування з дорослим, на основі збагачення уявлень про оточуюче;

- формування передумов для розвитку активного мовлення, активізація, вдосконалення словника, граматично правильних фраз і зв’язного мовлення;

- розвиток зорових орієнтувальних реакцій, зорово-моторної координації, орієнтування у величині, формі, кольорі;

- розвиток ручної моторики, дій з предметами, знаряддєвої, ігрової, конструктивної діяльності.

В програмі «Маленькі сходинки» передбачається робота з дитиною за такими напрямками:

- загальна моторика;

- тонка моторика;

- сприйняття мовлення;

- навички спілкування.

Ці напрямки є комплексними і також включають завдання з розвитку сприйняття, гри, самообслуговування та ін.

3. організація роботи з дітьми перших трьох років життя за програмою «Маленькі сходинки»

Центром Макуері (Австралія) накопичений великий досвід з проведення ранньої корекційної роботи з дітьми, у яких відхилення в розвитку виявлялося відразу після народження (синдром Дауна та ін.).

З дітьми у віці 6-8 тижнів починають заняття педагог і фахівець з лікувальної фізкультури, які спостерігають за дитиною, визначають, чому вона готова навчитися, і показують батькам, як з нею треба займатися. Індивідуальна програма розвитку кожної дитини (план роботи) із самого початку включає одночасне формування умінь, що відносяться до різних сфер розвитку.

Всі заняття ведуться фахівцями в Центрі і батьками вдома паралельно, за чітко погодженими параметрами. Така робота проводиться приблизно до досягнення дитиною 18 місяців (1,5 року).

Наступний період починається в 1,5 року, коли дитина починає відвідувати групу дітей 3 рази на тиждень, займаючись по 2 години. Велика частина часу відводиться іграм, які будуються так, щоб дитина могла із задоволенням застосувати свої уміння і навички на практиці. Проводяться також групові музичні та інші заняття, на якому малюк спілкується з дорослими і дітьми і вчиться правильно поводитися в колективі. Крім того, з ним займається педагог індивідуально (10-15 хвилин) за його програмою.

Трирічна дитина переходить до наступної групи, її перебування в Центрі стає більш тривалим. Тут більше уваги приділяється груповим заняттям та іграм. Діти малюють, будують з кубиків, вбираються в різні костюми, грають на свіжому повітрі і т. д. Триває робота над формуванням різних умінь. Якщо розвиток дитини досягає певного рівня, її починають готувати до навчання читанню, письму, рахунку.

В цей час дитина окрім Центру, принаймні, один раз на тиждень відвідує звичайний «районний» дитячий садок, де спілкується із здоровими дітьми. Педагоги Центру підтримують контакт з вихователями дитячого саду, перевіряють, як почуває себе дитина в новому середовищі.

Педагогічна стимуляція розвитку дитини, починаючи з його перших місяців життя, дозволяє досягти певного успіху в подоланні навіть важких форм розумової відсталості, сприяючи більш повному розвитку особистості цих дітей, адаптації їх в соціальному середовищі.

ПРИМЕРЫ СОДЕРЖАНИЯ РАБОТЫ ПО РАЗНЫМ РАЗДЕЛАМ ПРОГРАММЫ «МАЛЕНЬКИЕ СТУПЕНЬКИ»

Общая моторика

3 мес. - 12 мес.

А) Умения малыша, который еще не ходит

12 мес. - 2 года

Б) Умение сохранять равновесие, ходить и бегать

В) Умение передвигаться по ступенькам и лазить

Г) Навыки игры с мячом

3 года

Д) Прыжки

Е) Езда на трехколесном велосипеде

Тонкая моторика

3 мес. - 6 мес.

А) Умение смотреть

От 0 до 3 месяцев

1. Устремляет взгляд на предмет и фиксирует его на этом предмете в течение нескольких секунд.

2. Провожает взглядом предмет, пересекающий среднюю линию его тела.

3. Лежа на спинке, следит за предметом, описывающим дугу в 90 градусов в плоскости, перпендикулярной его телу.

4. Провожает взглядом предмет, движущийся вертикально.

От 3 до 6 месяцев

8. Переводит взгляд с одного предмета на другой.

9. Изучает глазами предмет, который держит в руке.

10. Лежа на спинке, следит за предметом, описывающим дугу в 180 градусов в плоскости, перпендикулярной его телу.

11. Смотрит на маленький предмет.

Б) Умение хватать

От 0 до 3 месяцев

5. Сцепляет ручки.

6. Держит погремушку, когда ее вкладывают ему в руку.

От 3 до 6 месяцев

12. Активно схватывает погремушку.

13. Держит в руках два предмета, когда их ему дают.

14. Тянется к предмету двумя руками.

15. Лежа на спинке, тянется к предмету и достает его.

16. Сидя, тянется к предмту и достает его.

17. Перекладывает предмет из одной руки в другую.

От 6 до 9 месяцев

18. Согнув кисть и пальцы грабельками, захватывает изюминку.

19. Берет в руки два предмета и держит их.

20. Активно трясет погремушку.

21. Один и тот же предмет пускает в ход по-разному.

22. Вытаскивает штырек из гнезда.

23. Пользуется большим пальцем с одной стороны, и остальными с другой, чтобы схватить маленький предмет.

От 9 до 12 месяцев

28. Подражая взрослому, засовывает свой пальчик в гнездо от штырька.

29. Достает предмет из коробки или вазы.

30. Снимает кольца со стержня.

31. Для того, чтобы взять изюминку, захватывает ее с двух сторон ("берет в клещи").

От 18 месяцев до 2 лет

61. Берет в руку булавку или нитку, захватывая их с двух сторон.

В) Представление о неизменности существования предмета

6 мес. - 9 мес.

Г) Умение класть или ставить предмет в нужное место

12 мес. - 2 года.

Д) Умение манипулировать предметами

Е) Рисование

Ж) Навыки обращения с книгой

З) Решение несложных практических задач и головоломок

2 года - 3 года.

И) Подбор и сортировка. Предметы и картинки