Цивільний захист України, його завдання

Основні положення міжнародного права з питань захисту людей

Під час війни людина повинна дотримуватись певних норм гуманності навіть щодо ворога. Ці норми викладені, головним чином, у 4^хЖеневських конвенціях (12.08.1949 р.)та 2^х Додаткових Протоколах до неї (8.06.1977 р.), які мають силу до цього часу:

- Про поліпшення долі поранених та хворих у діючих арміях.

- Про поліпшення долі осіб (в т.ч. із складу збройних сил), які потерпіли корабельну аварію.

- Про поводження з військовополоненими.

- Про захист цивільного населення під час війни.

Ці документи спрямовані на захист жертв війни.

Цивільний захист (ЦЗ) згідно з Женевською конвенцією та Додатковими Протоколамиє виконанням гуманітарних завдань, спрямованих на захист цивільного населення від небезпеки і допомогу в усуненні безпосередніх наслідків воєнних дій або лиха, а також створення умов, необхідних для його виживання.

Такими завданнями є:

- оповіщення і евакуація;

- надання сховищ та їх обладнання;

- медичне обслуговування;

- боротьба з пожежами;

- виявлення та визначення небезпечних районів;

- знезараження та інші заходи захисту;

- підтримання порядку в районах лиха;

- термінове поновлення необхідних комунальних служб;

- допомога у збереженні об'єктів, необхідних для виживання.

Цивільний захист України, його завдання

Цивільний захист – це система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними та місцевими органами самоврядування, підпорядкованими їм силами і засобами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності, добровільними рятувальними формуваннями, що забезпечують виконання цих заходів, з метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій (НС), які загрожують життю та здоров’ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період.

Правовою основою ЦЗ єКонституція України, закони України: «Кодекс цивільного захисту України», «Про правові засади цивільного захисту», «Про захист населення і територій від НС техногенного та природного характеру», «Про ЦО України», «Про правовий режим надзвичайного стану», «Про правовий режим воєнного стану», «Про аварійно-рятувальні служби», «Про пожежну безпеку», «Про об’єкти підвищеної безпеки», міжнародні угоди України та інші акти законодавства.

Основними завданнями ЦЗ України є:

- збирання та аналітичне опрацювання інформації про НС;

- прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків НС;

- здійснення нагляду і контролю у сфері ЦЗ;

- розроблення та виконання законодавчих та інших нормативно-правових актів, дотримання норм і стандартів у сфері ЦЗ;

- розроблення та здійснення запобіжних заходів у сфері ЦЗ;

- створення, збереження та раціональне використання матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання НС;

- розроблення та виконання науково-технічних програм, спрямованих на запобігання НС;

- оперативне оповіщення населення про виникнення або загрозу виникнення НС, своєчасне достовірне інформування про обстановку, яка складається, заходи, що вживаються для запобігання НС, та подолання їх наслідків;

- організація захисту населення та територій від НС, надання невідкладної психологічної, медичної та іншої допомоги потерпілим;

- проведення невідкладних робіт із ліквідації наслідків НС і організація життєзабезпечення постраждалого населення;

- забезпечення постійної готовності сил і засобів ЦЗ до НС та ліквідація їх наслідків;

- надання, з використанням засобів ЦЗ, оперативної допомоги населенню у разі виникнення несприятливих побутових або нестандартних ситуацій;

- навчання населення способів захисту у разі виникнення НС, несприятливих побутових або нестандартних ситуацій та організація тренувань;

- міжнародне співробітництво у сфері ЦЗ.